Некрополістика

галузь знань, що вивчає некрополі

Некрополістика (від гр. мертвий, місто, некрополь) — досліджує в комплексі всі без винятку поховальні пам'ятки від доісторичних часів і до сьогодення.

У широкому науковому, історичному розумінні некрополь як об'єкт дослідження — то одне з най красномовніших свідчень історії тієї чи іншої місцевості, населеного пункту, країни. Некрополь є усеосяжним, різноплановим за вмістом і формою, багатим на відомості і факти документально-речовим довідником. Для дописемного періоду саме завдяки похованням можна дослідити духовну й матеріальну культуру, економіку, політичний лад стародавнього народу. Археологічні розкопки давніх некрополів дають т. зв. «матеріальний знімок» з життя і смерті людей у певний історичний період і на визначній території.

Поховальні пам'яткиРедагувати

Некрополістика вивчає поховальні пам'ятки комплексно. У випадку із стародавніми могилами вона широко послуговується даними різноманітних історичних джерел, що їх досліджують інші науки із кола СІД. Першою з них за часом формування у самостійну дисципліну є археологія. Саме археологи дають фахові відповіді на ті запитання, що їх ставлять перед собою вчені-некрополісти.

Одним із найважливіших об'єктів дослідження некрополістики є епітафії. Вони бувають досить короткі, де містяться лише прізвище, ім'я, по батькові і дата народження, і розлогі, з переліком роду занять, зазначенням освіти, титулу, чину.

Серед вітчизняних дослідників у галузі некрополістики слід назвати: М. і О. Грушевські, Й. Гермайзе, Ф. Ернст, I Сапожнiков, Ф.Сенгалевич, І.Каманін, Л.Проценко, В.Жадько.

Джерела та літератураРедагувати

  • В. В. Томазов. Некрополістика // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 361. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Войцехівська І., Дмирієнко М. Некрополістика // Спеціальні історичні дисципліни: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Либідь, 2008 — С. 384—390.
  • Эртель А. Д. Древние пещеры на Зверинце в Киеве. — Киев, 1912.
  • Каманин И. М. Зверинецкие пещеры в Киеве // Киевлянин. 1917. № 75.
  • Квитниций-Рыжов Ю. Н. Киевские некрополи в историко-медицинском аспекте (к 1500-летию Киева) // Советское здравоохранение. 1982. № 9. — С. 65–68.
  • Квитницкий-Рыжов Ю. Н. Некрополи Киева / НПП «Мариам». — Киев, 1993. — 30, [8] с.
  • Жадько В. А. Байковый некрополь.-К.,2004.-165с.
  • Жадько В. А. Украинский некрополь.-К.,2005.-346с.
  • Жадько В. А. У памяти Киева: некрополь столичных писателей.-К.:Феникс,2007.-478с.
  • Жадько В. А. Некрополь на Байковой горе.-К.:Феникс,2008.-310с.
  • Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира. Біографічний довідник / Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Український центр біографічної некрополістики, Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Державний архів Житомирської області. — К., 2001. — 136 с. — (Серія «Некрополі України». Вип. 11)[12]
  • Чернопятов В. И. Некрополь Крымского полуострова / Сост. В. И. Чернопятов. — М.: Тип. Л. В. Пожидаевой, 1910. — 313, VII с. — (Записки Моск. Археолог. ин-та. Т. 11).
  • Губская Т. Н. Город мраморных ангелов: (некрополь города Николаева).. — Николаев: Изд-во Ирины Гудым, 2010. — 488 с.
  • Дивный И. В. Страницы военного некрополя старой Одессы: Биографический справочник: В 3 кн. — Киев, 1996—2001. Кн. 1. 1996. 182, 34 с., ил.; Кн. 2. 2000. 185 с., ил.; Кн. 3. 2001. 128 с. (Некрополи Украины).
  • Головань В. И. Некрополь Одессы: Первое одесское кладбище.. — Одесса, 1999. — 100 с.
  • Сапожников И. В. Каменные кресты бассейна Хаджибейского лимана: Монография / Игорь Викторович Сапожников; И.о. НАН Украины. Ин-т археологии; Отв. ред. Г. В. Сапожникова.– К., Луганск: Элтон-2; Ильичевск: Гратек, 2001.– 112 с.

ПосиленняРедагувати