Марин II (неаполітанський дука)

Марин II (†992), неаполітанський дука (968—992), син дуки Іоанна III, який спочатку проводив провізантійську політику, за що отримав титули eminentissimus consul et dux, atque imperialis anthipatus patricius.

У 970 Марин присягнув візантійському патрицію Євгену після полонення лагобардського князя Пандульфа Залізної Голови. Брав участь у облозі Капуї, пограбував околиці міста, допоки військо імператора Священної Римської імперії Оттона I не прогнало візантійців.

У 974 Марин об'єднався з герцогом Амальфійським Мансо I та Ландульфом з Конци щоб змістити князя Салернського Гізульфа I. Однак, їх військо було переможене загонами Пандульфа Залізної Голови.

4 листопада 981 імператор Оттон II гостював у Неаполі, очевидно з дозволу Марина, що свідчить про зміни політики дукату на анти-візантійську.

Марин II помер у 997, йому спадкував син Сергій III.

Джерела

• Gay, Jules. L'Italie méridionale et l'empire Byzantin: Livre II. Burt Franklin: New York, 1904.
• Foundation for Medieval Genealogy: Southern Italy.