Відкрити головне меню

Неаполіта́нський дука́т (лат. Ducatus Neapolitanus), державне утворення, яке зародилось у VII столітті як візантійська провінція на землях Італії, які не були завойовані лангобардами століттям раніше. Дукат, яким керував військовий вождь (dux), швидко став де-факто незалежною державою, яка існувала понад п'ять століть.

Southern Italy 1112.svg

Зміст

Напади лангобардів і заворушення в НеаполіРедагувати

У часи перших нападів лангобардів на Італію в середині VI століття у Неаполі проживало 30-35 тис. мешканців. У 615 Неаполь вперше повстав проти влади Равеннського екзарха, який був повноважним представником Візантійського імператора в Італії. Тому, в 638 екзарх Елевтерій вперше утворив неаполітанський дукат, проте призначив дуку, який був відповідальним і залежним від візантійського стратига Сицилії. На той час територія дукату відповідала сучасним межам провінції Неаполь, до складу якого входили Флегрейські поля, землі поблизу Везувія, Сорренто, Джуліано, Аверса, Афрагола, Нола, острови Іск'я і Прочіда.

Заснування дукатуРедагувати

У 661 імператор Констанс II надав право мешканцям Неаполя мати місцевого правителя та призначив дукою Василя, який володів також титулами патриція та консула. Влада дуки поширювалась на морські порти Гаету, Амальфі та Сорренто, які, проте, зберігали високий рівень автономності. Дукат карбував монети з профілем візантійського імператора та написами грецькою мовою, яка була офіційною мовою цього державного утворення.

Дукат під папським сюзеренітетомРедагувати

У 763 дука Стефан II відмовився від союзу з Константинополем на користь Рима, визнавши фактично сюзеренітет папи Римського. Уже за часів правління Іоанна I (711- бл. 719) Святий Престол допоміг Неаполю в його боротьбі з лангобардами, тоді як Візантія не змогла цього зробити.

ПравителіРедагувати

Дуки, призначені ВізантієюРедагувати

Дуки за правом спадкування престолуРедагувати

Ці дуки не призначались представниками Візантійського імператора, а успадковували престол. Вони належали до династії Сергіїв та були нащадками дуки Сергія I, якого обрало населення Неаполя.

Династія СергіївРедагувати

князь Капуанський Альфонс був обраний неаполітанцями дукою, внаслідок чого Неаполь став володінням норманів.

ДжерелаРедагувати

  • Skinner, Patricia. Family Power in Southern Italy: The Duchy of Gaeta and its Neighbours, 850—1139. Cambridge University Press: 1995.
  • Naples in the Dark Ages by David Taylor and Jeff Matthews.
  • Bruce R. Gordon, "Byzantine Dukes of Neapolis" at Regnal Chronologies.
  • Chalandon, Ferdinand. Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris, 1907.
  • Dizionario Biografico degli Italiani. Rome, 1960—Present.
  • Oman, Charles. The Dark Ages 476—918. Rivingtons: London, 1914.