Союз українок Америки

організація

Союз Українок Америки (СУА, англ. Ukrainian National Women's League of America, UNWLA) — постав 1925 з об'єднання п'ятьох жіночих товариств Нью-Йорка й околиць з метою плекання української свідомості, організації освітньої та виховної праці, участі в жіночому русі та допомоги рідному краєві.

Союз українок Америки
АбревіатураUNWLA(англ.)
Типорганізація
жіноча організаціяd
Засновано1925
Нью-Йорк
Правовий статусорганізація 501(c)(3)
Країна США
Штаб-квартираНью-Йорк
Друкований органНаше життя (часопис)
ПартнерствоСоюз українок[1]
Дочірня(і)
організація(ї)
Фонд Лесі та Петра Ковалевих
Вебсайт: unwla.org

Нагороди

CMNS: Союз українок Америки у Вікісховищі

Історія

ред.

Розвиток СУА активізували скликані ним жіночі конгреси 1932 у Нью-Йорку і 1948 у Філадельфії (тоді ж за співучастю СУА створено Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій — СФУ ЖО).

Структура

ред.

З 1959 триступенева організація; 1976 115 відділів (1932 — 40, 1948 — 60), що згуртовані у 9 округах; бл. 5000 чл. Центральний осідок 1925-43 і з 1975 у Нью-Йорку, 1943-74 у Філадельфії.

Ділянки праці

ред.

Ділянки праці:

  • суспільна опіка — допомога постраждалим від повені в Карпатах (1927) і пацифікації у Галичині (1930), біженцям у Німеччині й Австрії (1946 — 48), постраждалим від землетрусу в Югославії (1969), переселення вдів з дітьми з Західної Європи до США (1950), опіка над школами українознавства в Німеччині, Австрії (з 1954), Бельгії (з 1963) та над самітними жінками похилого віку в Європі (1958), стипендії, зокрема для учнів у Бразилії з 1972 (у 1976—138 стипендіятів);
  • виховна — 26 дитячих світличок у США;
  • 1961 заходами округи СУА у Клівленді відкрито пам'ятник Лесі Українки за проєктом М. Черешньовського;
  • 1932 СУА купив збірки народного мистецтва в Галичині;
  • 1967 відкрив постійну музейну виставку в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку, перетворену 1976 на Український Музей у власному домі;
  • 64 Відділ у Нью-Йорку влаштовує щорічно виставки образотворчого мистецтва, влаштував покази іст. укр. ноші у США й Канаді, видав збірку перекладів Лесі Українки «Дух полум'я» в англійському перекладі Персіфаля Канді, кілька альбомів українських узорів і книг куховарських приписів.

Видання

ред.

1938 почали виходити «Вісті СУА» як сторінка в газеті «Америка», з 1944 журнал «Наше Життя» (з 1972 — ред. У. Любович, у 2009 — Тамара Стадниченко).

Партнерство

ред.

З 1949 СУА входить до Генеральної Федерації Жіночих Клубів, а з 1952 — Національної Ради Жінок Америки. СУА бере участь у численних конвенціях і конгресах, підтримує зв'язки з українськими централями — Українським Конгресовим Комітетом і ЗУАДК, у яких є членом-засновником.

Персоналії

ред.

Голови СУА

ред.

Почесні члени СУА

ред.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. https://su.in.ua/en/partners
  2. Наше життя. Our Life. Рік LIX, ч.12. Грудень 2002. Стор. 17. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 9.3.2013. [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.]

Література

ред.

  • Alexander Lushnycky, Ukrainians in Pennsylvania: a contribution to the growth of the Commonwealth (1976), ASIN B001DDBMC8
  • Alex Lushnycky, Ukrainians of Greater Philadelphia (2007), ISBN 9780738550404
  • Stephen P. Haluszczak, Ukrainians of Western Pennsylvania (2009), ISBN 0738564958
  • Myron B. Kuropas, Ukrainians of Chicagoland (2006), ISBN 0738540994
  • Nancy Karen Wichar, Ukrainians of Metropolitan Detroit (2010), ISBN 9780738577166

Посилання

ред.