Софія Тюринзька
Софія Тюринзька (нім.: Sophie von Thüringen) (20 березня 1224 — 29 травня 1275) — Тюринзька принцеса, княгиня Гессена, герцогиня Брабанту й Лотирингії. Засновниця ландграфства Гессен і його правителька з 1264 року. Родоначальница династії Гессен.
| Софія Тюринзька нім. Sophie von Brabant | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Народження |
20 березня 1224 Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина |
| Смерть |
29 травня 1275 (51 рік) Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина |
| Поховання | Villers Abbey[d] |
| У шлюбі з | Генріх II (герцог Брабанту) |
| Діти | Henry I, Landgrave of Hesse[d] і Elizabeth of Brabant[d] |
| Династія | Гессенський дім |
| Батько | Louis IV[d] |
| Мати | Єлизавета Угорська |
| Медіафайли у Вікісховищі? | |
Далекий нащадок Великих князів Київських.
Зміст
БіографіяРедагувати
Народилася в замку Вартбург в Тюрингії 20 березня 1224 р.
Софія була старшою донькою і другою дитиною ландграфа Тюрингії Людвіга IV і його дружини принцеси Святої Єлизавети, правнучки української княжни Єфросинії Мстиславівни.
Коли Софії було три роки, її батько вступив до Шостого хрестового походу і несподівано помер від лихоманки на шляху до Святої Землі. Після загибелі Людвіга в хрестовому поході (1227 рік) його володіння захопив брат - Генріх IV Распе, який оголосив себе регентом п'ятирічного Германа II - старшого брата Софії. Її матері Єлизаветі з дітьми довелося виїхати в Марбург.
Вони були поміщені в замок Боленштейн, під наглядом їхнього дядька Егберта, єпископа Бамберга. Коли Софії було сім років, її мати померла. Після смерті Єлизавети, 1231 року, Генріх Распе взяв від контроль всю Тюрингію, ставши де-факто її правителем. Брат Софії юний ландграф Герман ІІ помер 1241 року в 18-річному віці, ніколи не правивши. Генріх Распе продовжував утримувати Тюрингію і привласнив ландграфскій титул.
Коли дядько Софії, Генріх Распе, помер без прямих нащадків-спадкоємців 1247 року, розпочалась т.з. Війна за Тюринзьку спадщину.
Софія вступила в суперечку з приводу спадкоємства територій Тюрингії і Гессена з її двоюрідним братом Генріхом III, маркграфом Мейсена і архієпископом Майнцу, який стверджував, що ці території є підвласними архієпископу. Ця суперечка призвела до війни, яка тривала 17 років.
Софія, яку підтримало гессенські князі, домоглася часткової перемоги 1264 року, коли коли вона, разом зі своїм сином Генрі - першим правителем по праву своєї матері стали володарями Гессену; тоді як її двоюрідний брат, Генріх ІІІ, отримав Тюрингію. Підсумком цієй війни стала поява Гессену як незалежного князівства.
РодинаРедагувати
1241 року у віці 17 років Софія вийшла заміж за Генріха II, герцога Брабанта і Нижньої Лотарингії. Хоча вона й була його другою дружиною, проте стала першою і єдиною герцогинею Брабанту і Лотарингії, оскільки перша дружина Генріха ІІ Марія Гогенштауфен померла за шість місяців до того, як він змінив свого батька на троні.
У Генріха ІІ від першого шлюбу було 6 дітей.
Генріх ІІ та Софія мали двох дітей:
- Елізабет Брабантська (1243 - 17 квітня / 9 жовтня 1261), одружилася з Альбертом I, герцогом Брансвік-Люнебург; дітей не мали.
- Генріх I Дитина (24 червня 1244 - 21 грудня 1308), князь Гессена.
Софія правила як енегрійна й самостійна володарка. Підписувала свої листи і грамоти як: "Ми, Софія, герцогиня Брабанту, дочка Святої Єлизавети". Є засновницею Брабантської династії Гессен.
Після смерті чоловіка (1248 р.) Софія мешкала в замку, розташованому на берегу річки Дейле в селі Сент-Агата-Роде, Брабант.
Померла 29 травня 1275 року в Марбурзі і була похована в абатстві Вільерс в Брабанті. На площі перед міською ратушею в Марбурзі є статуя, що зображує Софію та її малого сина Генріха.
РодовідРедагувати
Софія Тюринзька веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
| Людвіг I | ||||||||||||||||
| Людвиг ІІ | ||||||||||||||||
| Ядвіґа Гутенсберг | ||||||||||||||||
| Герман І | ||||||||||||||||
| Фрідріх II | ||||||||||||||||
| Юдит Гогенштейн | ||||||||||||||||
| Аґнеса | ||||||||||||||||
| Людвиг IV | ||||||||||||||||
| Оттон V | ||||||||||||||||
| Отто I | ||||||||||||||||
| Геїліка | ||||||||||||||||
| Софія Вітельсбах | ||||||||||||||||
| Луї І ван Лоон | ||||||||||||||||
| Агнес ван Лоон | ||||||||||||||||
| Аґнес | ||||||||||||||||
| Софія Тюринзька, | ||||||||||||||||
| Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Бела III, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Єфросинія Мстиславівна, українська князівна | ||||||||||||||||
| Андрій ІІ, король Угорщини | ||||||||||||||||
| Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
| Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
| Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
| Єлизавета | ||||||||||||||||
| Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
| Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
| Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
| Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
| Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
| Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
ДжерелаРедагувати
- The Life and Afterlife of St. Elizabeth of Hungary. Translated by Wolf, Kenneth Baxter. Oxford University Press. 2010.
- Rasmussen, Ann Marie (1997). Mothers and Daughters in Medieval German Literature. Syracuse University Press.
- Teszelszky, Kees, ed. (2014). A Divided Hungary in Europe: Exchanges, Networks and. Vol. 3. Cambridge Scholars Publishing.