Відкрити головне меню

Софія Кулик

українська письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка

Софія Кулик (псевдонім: Соня Куликівна; нар. 31 травня 1899[1], с. Старі Кути, нині Косівський район, Івано-Франківська область — пом. 22 серпня 1983, Коломия, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР) — українська письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка. Власниця українського кіноконцерну «Соняфільм», який вона створила у Львові в 1920–1930-ті роки. Мешкала у Коломиї та Львові.

Софія Кулик
Псевдо Софія Кулик-Микитюк
Народилася 31 травня 1899(1899-05-31)
с. Старі Кути, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Померла 22 серпня 1983(1983-08-22) (84 роки)
Коломия, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Польща Польща
Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
УРСР
Національність українка
Діяльність письменниця, перекладачка, редактор, видавчиня
Відомий завдяки письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Часопис «Кіно»Редагувати

У вересні 1930 року Софія Кулик заснувала незалежний двотижневий часопис кінематографії «Кіно», який виходив до січня 1936 року[2]. Софія Кулик була редактором, Дмитро Кренжалівський — видавцем часописа. У часописі друкувалися статті про кінематограф, рекламні матеріали та кіноновини, також були рубрики: «З поля техніки», «Новинки зі світу», «Що побачимо?», «Театр», «Радіо» та «Фото». На той час це був єдиний українськомовний часопис кіно-фільмової індустрії в Галичині. З часописом співпрацювали, крім Софії Кулик, кінооператор Володимир Гумецький, кінокритик Ярослав Бохенський, Юліан Дорош, А. Курдидик, С. Гординський, В. Ольшанський, Я. Бохенський, О. Цурковська та ще понад 40 знаних в Галичині особистостей[3]. У 1930 році часопис «Кіно» організував за малу, символічну плату, перший чотиритижневий навчальний курс для українських кінооператорів під назвою «Перший кінооператорський курс у Львові»[4].

«Соняфільм»Редагувати

У 1923 році Софія Кулик створила прокатну фірму «Соняфільм»[5] для прокату у Галичині фільмів ВУФКУ[6], «Гомон» (Франція), «Фебусфільм» (Німеччина) та фірми Василя Авраменка (США)[7]. Найбільший прибуток «Соняфільм» в Галичині отримала з прокату фільму Петра Чардиніна «Тарас Шевченко»[8][9].

Кіноконцерн «Соняфільм» також діяла як кіностудія, де зняли докуметальні стрічки про фізичне виховання у школі: «З кіноапаратом по Львові» (1930; тривалість 20 хв., режисер та оператор Юліан Дорош), «Свято молоді „Рідна школа“» (1930; режисер та оператор Юліан Дорош)[10][11][12], — закуплений майже всіма європейськими державами, та етнографічні: «Раковець», «Зелені свята» (1931; десятихвилинний запис народних Зелених свят) та «Гуцульщина» (1933; тривалість 50-хв., місцями кольоровий, про звичаї та традиції гуцулів) — режисер та оператор Юліан Дорош, які були закуплені нью-йоркською фірмою В. Авраменка, німецькою «Фебусфільм» та французькою «Ґомон», репортажі з пластового табору (1931; режисер та оператор — Юліан Дорош).

Проте «Соняфільм» не зміг залучити акціонерний капітал для свого подальшого розвитку і, не маючи змоги довше конкурувати з польськими та західними студіями, поступово згорнув кіновиробництво.

ПерекладачкаРедагувати

Переклади Софії Кулик з європейських мов друкувались у періодиці та виходили окремими виданнями. У часописах були опубліковані переклади Софії Кулик:

Вибрані переклади книг:

  • «Алі-Баба і 40 розбійників» (Львів, 1922);
  • Джек Лондон. «Оповідання південного моря» (Львів, 1924);
  • Ернест Сетон-Томпсон. «Мої знакомі (Нариси з життя звірів, яких я знав)» (Львів-Київ, 1925);
  • Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання із привидами» під назвою в українському виданні «Різдвяна ніч» (Львів: видавництво «Просвіта», 1924).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Культурфільми виробництва «Соняфільм» // Кіно. — 1930. — Ч. 1. — С. 13.
  • Р.Бучко. Перше століття кінематографу у Львові // Галицька брама. — 1996. — № 24. — С. 2–3.
  • Барбара Ґєршевска. З історії культури кіно у Львові 1918—1939 рр. — Львів, 2004. — 100 с.
  • А.Дорош, Я.Полотнюк. Декілька слів про другий український фільм у Галичині — «Крилос» // Галицька брама. — 1996. — № 24. — С. 16.
  • О.Середа. Українська «фільмова думка» у «кіновій» пресі міжвоєнної Галичини // Зб. пр. Н.-д. центру періодики. Львів, 2008. Вип. 1(16).
  • Любомир Госейко. Історія українського кінематографа. 1896—1995 / Переклад з французької. — Київ: KINO-KOЛО, 2005. — 464 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Лада Коломієць. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: Матеріали до курсу «Історія перекладу». Видавництво «Нова Книга», 2015. с. 360. ISBN 9789663825748
  2. Віртуальна виставка. 8 вересня Україна святкує День українського кіно
  3. Роман Бучко. Незалежна кінокритика 1930-х років Кіно-театр. 2012
  4. Кіно «Енциклопедія сучасної України»
  5. Історія українського кіно. Т. 2 : 1930—1945 / голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2016. — 448 с. + 28 іл. ISBN 978-966-02-8073-1
  6. Україна — Польща 1920—1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою. Документи і матеріали Дух і літера. Київ 2012
  7. Українське кіно в Галичині 1930-х «Збруч»
  8. «Кіно», журнал ВУФКУ. — Київ, № 5 (53), ІІІ, 1929
  9. Кіно у Львові 1896—1939 рр. «Zaxid.net». 30 червня 2011
  10. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного — Свято молоді «Рідна школа» (1930 р.)
  11. Німий фільм «Свято молоді» знятий у червні 1930 року у Львові (відео)
  12. «Свято молоді»