Сотк

село в марзі Гехаркуник Вірменії
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Сотк (вірм. Սոթք) — село в марзі Гегаркунік, на сході Вірменії. Село розташоване на трасі Варденіс — Карвачар — Мартакерт та є останнім селом марзу Гегаркунік, перед в'їздом до Шаумянівського району Нагірно-Карабаської Республіки.

Село
Сотк
вірм. Սոթք

Координати 40°12′11″ пн. ш. 45°51′53″ сх. д.H G O

Країна Вірменія Вірменія
Марз Гегаркунік
Голова Микола Сахсуварян
Дата заснування 1969
Висота центру 2032 ± 1 м
Водойма Q16399441?
Офіційна мова вірменська
Населення 1 047  (2010)
Національний склад вірмени
Конфесійний склад Вірменська апостольська церква
Часовий пояс UTC+4
OSM 364080 ·R (Ґегаркунік, Варденісський район, Ериванське ханство, Novobayazetsky Uyezd)
Armenia location map.svg
Armenia location map.svg
Сотк
Сотк (Вірменія)
Мапа
* вірменська мова

У 1969 р. перетворено в селище міського типу в результаті відкриття золотодобувного комбінату і металообробного підприємства. У селі знаходиться церква Богородиці XIII ст. з могилами можновладних вірменських князів.

Поруч з селом розташована залізнична станція яка є кінцевою на ділянці Раздан — Севан — Шоржа — Сотк, та обслуговує місцевий золотодобувний комбінат.

Історія

ред.

Див. також: Сотк (гавар)

Історично село Сотк перебувало в гаварі Сотк провінції Сюнік Великої Вірменії.

У кінці XIX століття село належало до Новобаязетського повіту Єреванської губернії і нараховувало 1100 жителів (татар).[1]

З 1921 року — у складі Вірменської РСР.

У 1988 році все азербайджанське населення села бігло до Азербайджану в результаті вірмено-азербайджанського конфлікту. Їх будинки в основному заселені вірменськими біженцями з Азербайджану.[2]

Джерела

ред.

Національна статистична служба Республіки Вірменія(англ.)(вірм.)(рос.)

Примітки

ред.
  1. Зод в Малом энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона[недоступне посилання з травня 2019]
  2. ReliewWeb http://www2.reliefweb.int/rw/rwb.nsf/db900sid/ACOS-64D8TN?OpenDocument [Архівовано 12 березня 2006 у Library of Congress]