Соте́йник[1] (через рос. сотейник — «посудина для соте» від фр. sauté) — різновид сковороди чи каструлі з високими стінками і зазвичай довгою ручкою, досить масивний, глибокий[2][3].

Виготовляється зі сталі, міді, чавуну або алюмінію, латуні; буває різних розмірів, форм і ємності. Може бути емальованим або з тефлоновим покриттям усередині.

Використовується для сотеювання, варіння, пасерування, тушкування, смаження в олії, приготування кулінарних кремів, соусів тощо. Зручний для приготування страв, що вимагають струшування і відносно високої температури приготування, а також там, де необхідно зберегти рідину у страві до кінця готування.

Якщо у сотейника відсутні неметалеві деталі (зазвичай ручка), то його можна ставити в духовку.

Часто слово «сотейник» плутають або помилково вживають для позначення будь-якої малої каструлі (пор. рондлик).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сотейник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сотейник // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. — М. : Большая советская энциклопедия, 1959. — Т. 2 (О—Я). — С. 582.
  3. Кулинарный словарь В.В. Похлебкина. — 2002.