Відкрити головне меню
Сосюрея альпійська
542 Saussurea alpina.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cardueae
Рід: Сосюрея (Saussurea)
Вид: Сосюрея альпійська
Біноміальна назва
Saussurea alpina
(L.) DC., 1810
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Saussurea alpina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Saussurea alpina
EOL logo.svg EOL: 579038
IPNI: 242074-1
ITIS logo.svg ITIS: 36077
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 143208

Сосюрея альпійська[1][2][3] (Saussurea alpina) — вид трав'янистих рослин родини Айстрові (Asteraceae), поширений в арктичних і альпійських областях Європи та Азії. Етимологія: лат. alpinus — «альпійський, гірський»[4].

Зміст

ОписРедагувати

Це багаторічні трав'янисті рослини 10–70 см заввишки. Має міцні горизонтальні кореневища, товщиною 0.4–0.5 мм, покриті темно-коричневими засохлими пазухами листків і вертикальні, міцні гілки каудекса, що закінчуються розетками листя. Стебла одиночні, від солом'яного до пурпурно-червоного кольору, прямостійні, гіллясті, з рідкісними волосками або майже голі. Нижні й середні стеблові листки мають черешок 1–4 см. Листові пластини від вузько еліптичних до яйцевидо-еліптичних, 8–12(20) × 0.7–3 см, низ сірувато-білий або сірувато-зелений, верх зелений і голий, основи клиновиді, краї дрібнозубчасті, верхівки загострені. Верхні стеблові сидячі, від вузько еліптичних до лінійних, 1–5 × 0.1–0.5 см; поступово меншають при русі вгору, краї цілі, верхівки загострені. Суцвіття — щільні щитки, які складаються з голів. Квіткові голови численні. Голови містять 10–15 квіток. Віночки приквітків вузько дзвонові, 6–12 мм в діаметрі. Приквітки в 4 або 5 рядів, зеленуваті, але фіалкові згори, від голих до з низькою щільністю ворсинок, вершини від гострих до тупуватих; зовнішні — яйцевидно-еліптичні, близько 3 × 2 мм; середні — довгасті, бл. 6 × 2 мм; внутрішні — вузько яйцевидо-еліптичні, близько 9 × 1.5 мм. Віночки пурпурово-червоні, 1–1.2 см. Плоди блідо-коричневі циліндричні, 2–3 мм. Паппуси базально блідо-коричневі, верхівково білі, зовнішній щетина 1–3 мм, внутрішня щетина 7–9 мм.

ПоширенняРедагувати

Європа (Австрія, Ліхтенштейн, Велика Британія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Швейцарія, Андорра, Іспанія, Італія, Македонія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Україна), Азія (Китай — Синьцзян, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Росія, Таджикистан). У Китаї досягає висоти приблизно 3000 м над рівнем моря.

Населяє високогірні степи, кам'янисті схили, осипи, на півночі — багновища, багаті болота і луки, джерела, багаті гірські березові ліси.

В Україні зростає на скелях — у субальпійському й альпійському поясах Карпат (хр. Чорногора), дуже рідко[2]. На Чорногорі частина популяцій охороняється на територіях Карпатського НПП і Карпатського БЗ[5].

ВідтворенняРедагувати

Статеве розмноження насінням. Локальне вегетативне розмноження шляхом фрагментації кореневища. Комахозапильний вид; комах привертає сильний, приємний запах ванілі. Чітко перехресне запилення. Плоди розносяться вітром.

В Україні цвіте у серпні–вересні, плодоносить у вересні–жовтні[5].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 348. (рос.)(укр.)
  3. Saussurea alpina // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Dictionary of Botanical Epithets (англ.)
  5. а б Червона книга України