Папус
Па́пус[1][2][3] (лат. pappus від дав.-гр. πάπποσς — «бородатий», «дід»), також чубчик, парашутик — змінена чашечка квітки, сукупність волосків (шипів, лусочок), що відходять від опліддя.
A Зав'язь
B Папус
C Тичинка
D Пелюстка
E Плодолисток
Папус за своїм положенням у квітці відповідає положенню чашечки, тому й вважається, що він є її модифікацією. Але є підстави для сумніву:
- у своєму індивідуальному розвитку (онтогенезу) папус виникає пізніше віночка, що нехарактерно для чашечки;
- коли папус має форму лусок, у них відсутні судинні пучки, які характерні для чашечки.
Більшість плодів родини Айстрових мають папуси.
Папуси у вигляді волосинок характерна відзнака плодів, які переносить вітер. Наприклад, сім'янка кульбаби.
В інших видах рослин, папуси стають своєрідними гачками для причеплення сім'янок до шкіри тварин. Наприклад, папус плодів череди трироздільної має 2…3 щетинки із зазублинами.
У деяких видах квіткових рослин папус спростився та складається з плівчастих лусок, наприклад, у соняшника.
Примітки ред.
- ↑ Корнієнко, О.М.; Мосякін, С.Л. Номенклатура культивованих та здичавілих в Україні північноамериканських «айстр», з точки зору делімітації родів у трибі Astereae (Asteraceae) // Український ботанічний журнал. — 2006. — Вип. 63. — № 2. — С. 159–165.
- ↑ Дьяконова, Я.В.; Опрошанська, Т.В.; Кисличенко, В.С.; Хворост, О.П. Визначення морфолого-анатомічних ознак трави ехінацеї блідої // Український медичний альманах. — 2011. — Вип. 14. — № 2. — С. 55–56.
- ↑ Якубенко, Б.Є.; та ін. Ботаніка з основами гідроботаніки. — Київ : Фітосоціоцентр, 2011. — 535 с. — ISBN 978-966-306-151-9.
Джерела ред.
- Коровкин О. А. Анатомия и морфология высших растений: словарь терминов. — Дрофа, 2007. — (Биологические науки: Словари терминов) — 3000 прим. — ISBN 978-5-358-01214-1.