Класифікація приголосних звуків в українській мові

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Приголосні звуки української мови — звуки, що утворюються за допомогою голосу й шуму (сонорні) або тільки шуму (шумні), при їх вимові струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різноманітні перешкоди.

При цьому, слід відрізняти звуки мови (фонеми), які є самостійними фонологічними одиницями, і звуки мовлення (алофони) , серед яких можуть бути наявні варіації реалізації (вимови) самостійних фонем (як наприклад, у слові свято, звук [в’] є пом'якшеною версією/ алофоном звука [в]). В українській мові нараховується 32 приголосні фонеми, що в свою чергу класифікуються наступним чином:

за участю голосу та шуму (найбільший поділ, на сонорні та шумні)
- за вокалізацією (дзвінкі та глухі);
- за способом творення (для сонорних: проривні, африкати, фрикативні; для шумних: носові, бокові апроксиманти, апроксиманти, дрижачі);
за пасивним органом (губні, язикові, глоткові/ гортанні);
- за місцем творення (для губних: губно-губні, губно-зубний (один звук); для язикових: передньоязикові (до яких належать ясенні та шиплячі), середньоязиковий (один звук), задньоязикові; для глоткових: глоткові);
за ступенем палаталізації (тверді, пом'якшені (алофон), м'які, палатальні).
за довжиною (звичайні, довгі).

УФА і Таблиця фонем/алофонів

УФА (українська фонетична абетка) — неуніфікована система запису звуків української мови, засобами кирилиці (переважно українською абеткою, та деякими іншими засобами письма, як білоруська літера ў чи службові символи, такі як апострофи і дужки), має значну перевагу перед МФА у вигляді графічного відокремлення м'яких і пом'якшених звуків (різних ступенів палаталізації). УФА використовується зокрема у шкільних підручниках, посібниках з української мови, українськомовних розділах вікіпедії та вікісловника.

Таблиця приголосних звуків української мови
Спосіб утворення			Місце утворення
			Губні				Язикові							Глоткові
			Губні				Передньоязикові				Середньоязикові	Задньоязикові
			Губно-губні		Губно-зубні		Ясенні		Шиплячі		Середньоязикові	Задньоязикові
			тверді	пом'якшені (алофони)	тверді	пом'якшені (алофони)	тверді	м'які	тверді	пом'якшені (алофони)	палатальні	тверді	пом'якшені (алофони)	тверді	пом'якшені (алофони)
шумні	проривні	гл.	[п] /p/	[п’] /pʲ/			[т] /t/	[т'] /tʲ/				[к] /k/	[к’] /kʲ/
	проривні	дз.	[б] /b/	[б’] /bʲ/			[д] /d/	[д'] /dʲ/				[ґ] /ɡ/	[ґ’] /ɡʲ/
	африкати	гл.					[ц] /t͡s/	[ц'] /t͡sʲ/	[ч] /t͡ʃ/	[ч’] /t͡ʃʲ/
	африкати	дз.					[д͡з] /d͡z/	[д͡з'] /d͡zʲ/	[д͡ж] /d͡ʒ/	[д͡ж’] /d͡ʒʲ/
	фрикативи	гл.			[ф] /f/	[ф] /f/	[с] /s/	[с'] /sʲ/	[ш] /ʃ/	[ш’] /ʃʲ/		[х] /x/	[х’] /xʲ/
	фрикативи	дз.					[з] /z/	[з'] /zʲ/	[ж] /ʒ/	[ж’] /ʒʲ/		/ɣ/		[г] /ɦ/	[г’] /ɦʲ/
сонорні	носові	дз.	[м] /m/	[м’] /mʲ/			[н] /n/	[н'] /nʲ/
	апроксиманти				[в] /ʋ/	[в’] /ʋʲ/					[й] або [j] /j/
	бокові апроксиманти						[л] /ɫ/, /l/	[л'] /lʲ/
	дрижачі						[р] /r/	[р'] /rʲ/

Коментарі:

Фонеми виділені напівжирним шрифтом, у той час, як звичайні залишаються незмінними.
Різні лінгвісти позначають звук /j/ в УФА по-різному, деякі використовують кириличну [й] для всіх випадків реалізації цієї фонеми, а хтось^[1] ^[2] використовує два різні символи, для вокалізованого звуку [ĭ] (який з'являється у більшости випадків використання літери й), та складового [j] (що з'являється у сполученні йо).
Звуки [х] та [г] не є абсолютно парними (вони, ніби "перестрибують" через рядок задньоязикових, до глоткових), але за відсутністю фонеми, що була б абсолютною парою, вони традиційно об'єднуються в пару [х] — [г], за глухістю та дзвінкістю. Незважаючи на це, звук /ɣ/ (парний до [х]) з'являється в якости алофона, у позиціях, де після х іде дзвінкий шумний приголосний, як у слові чахохбілі [чахоɣб’іл'і]. У шкільних підручниках, й інших джелелах, він за традицією записується як [г].
Тверді приголосні, що не є палаталізованими, не мають особистих означок/символів, у той час, як м'які приголосні позначаються прямим типографічним апострофом ⟨ ' ⟩, або скісною рискою/акутом ⟨ ´ ⟩. Пом'якшені, у свою чергу, позначаються рукописним апострофом ⟨ ’ ⟩ (іноді, помилково позначається двома апострофами). Палаталіний звук [й] за відсутністю твердої пари, не позначається будь-якими засобами, крім власного накреслення.
Звук [в] (який розвинувся із праслов'янського звуку *w, оскільки праслов'янській мові були непритаманні звуки [v] та [f]) та запозичений звук [ф] не є парними, та навіть не є "парними через рядок", як пара [х] — [г].

Класифікація за участю голосу та шуму (шумні, сонорні)

За участю голосу й шуму приголосні звуки поділяють на сонорні, і шумні (що, в свою чергу, поділяються на більш вокалізовані, дзвінкі, і менш цілком шумні — глухі).

Сонорні звуки — приголосні, що характеризуються перевагою тону над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до голосних звуків. Це, зокрема, [в], [л], [м], [н], [р]. Звуки [л] та [р], і всі звуки в їх межах, мають назву "плавні".
Шумні звуки — приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на дзвінкі й глухі. Дзвінкі й глухі (крім [ф]) утворюють акустичні пари. Сонорні звуки таких пар не мають.

Класифікація		Фонеми	Коментар
Сонорні		[в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й]	голос переважає над шумом.
Шумні	Дзвінкі	[б], [д], [д'], [г], [з], [з'], [ж], [дж], [дз], [дз'], [ґ]	шум переважає над голосом.
Шумні	Глухі	[п], [т], [т'], [к], [с], [с'], [ш], [ч], [ц], [ц'], [ф], [х]	тільки шум.

Складотворення сонорними звуками

На відміну від інших слов'янських мов, таких як наприклад сербська, чеська чи словацька, в українській мові сонорні звуки не можуть утворювати склади. У запозичених з інших мов словах, що закінчуються на -тр, -др (Олександр, театр, метр, пюпітр), замість створення окремих, силабічних складів [tr̩], [dr̩] вимовляються як [тер], [дер], що мало відображення у Скрипниківці.

Звук [ў]

Вокалізація (редукція) звуку [в] відбувається після голосних звуків, якщо після нього немає іншого голосного (при цьому, наявність голосного перед цим звуком, може бути поза межами слова, як наприклад у словосполученнях, де перше слово закінчується на голосну, а друге починається на літеру в: на вплив [на‿ўплиў], але: через вплив [че́ре^из вплиў].

Критерії, за якими [в] переходить у [ў]:

у кінці слова після голосного: став [стаў];

всередині слова після голосного перед приголосним: автор [аўтор];

на початку слова перед приголосним, якщо перед ним є голосна: на вплив [на ўплиў], але через вплив [че́ре^из вплиў].

Класифікація за місцем творення (губні, язикові, глоткові)

За місцем творення приголосні поділяються на:

губні;
- губно-губні;
- губно-зубний звук [ф];
язикові — приголосні, які залежно від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:
- передньоязикові;
- середньоязиковіий звук [й];
- задньоязикові;
глотковий (фарингальний) звук [г].

Класифікація		Фонеми
Губні	Губно-губні	[б], [п], [в], [м]
Губні	Губно-зубний	[ф]
Язикові	Передньоязикові	[д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [c], [c'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [ж], [ч], [ш], [дж], [л], [л'], [н], [н'], [р], [р']
	Середньоязиковий	[й]
	Задньоязикові	[ґ], [к], [х]
Глотковий		[г]

За способом творення

За способом творення приголосні звуки поділяються на:

проривні:
африкати;
фрикативи;
носові;
бокові;
апроксиманти;
дрижачі.

Класифікація	Фонеми
Проривні	[б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к]
Африкати	[дж], [дз], [дз'], [ч], [ц], [ц']
Фрикативи	[ф], [з], [з'], [с], [с'], [ж], [ш], [й], [г], [х], [л], [л']
Носові	[м], [н'], [н]
Бокові	[л], [л']
Апроксиманти	[в], [й]
Дрижачі	[р], [р']

Класифікація за палаталізацією

Приголосні звуки за палаталізацією поділяють на тверді, пом'якшені, м'які та палатальні.

Класифікація	Звуки	Коментар
Тверді	[д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз], [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [ґ], [дж]	за умовченням, на позначення відповідних літер
Пом'якшені	[б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [ґ’], [к’], [х’], [г’]	губні, шиплячі та заньоязикові звуки, перед літерами і, я, ю, є
М'які	[д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р']	ясенні, плавні звуки, перед літерами і, я, ю, є, ь
Палатальний	[й]	за умовченням

Див. також

Примітки

↑ Довідник з української мови. 5—11 класи.— 2-ге вид., виправл.—Х.: Вид-во "Ранок", 2011.— 464 с. — (навчально-практичний довідник) О. О. Тєлєжкіна. ISBN 978-611-540-218-2.
↑ Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983. — 629с.

[1] Довідник з української мови. 5—11 класи.— 2-ге вид., виправл.—Х.: Вид-во "Ранок", 2011.— 464 с. — (навчально-практичний довідник) О. О. Тєлєжкіна. ISBN 978-611-540-218-2.

[2] Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983. — 629с.

[1]

[2]