Солідарне (Сватівський район)

село Солідарне
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Сватівський район
Тер. громада	Лозно-Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44100070200022780
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	706
Площа	5,92 км²
Поштовий індекс	92213
Телефонний код	+380 6462
Географічні дані
Географічні координати	49°47′11″ пн. ш. 38°36′38″ сх. д. / 49.78639° пн. ш. 38.61056° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	179 м
Найближча залізнична станція	Солідарний
Місцева влада
Адреса ради	92213, Луганська область, Білокуракинський район, село Солідарне.
Карта
	Солідарне
	Солідарне
Мапа

Соліда́рне (до 1961 року Босове) — село в Україні, у Лозно-Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Солідарненська сільська рада. Площа села становить 592 га^[2].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Солідарне.

Історія

На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін займався освоєнням цих земель в 1730-1760-х роках, розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії. 1703 року Петро Перший видав указ про заселення степу від Валуйок до Азову вздовж Валуйського шляху. Першим поселенцем в цій місцевості, на шляху із Сватової Лучки до Ровеньок був Босенко Микита Данилович, який і дав ім'я селу. Перші поселенці займались скотарством — розводили овець, землеробством — сіяли хліб. У низовині були розкопані колодязі, з півночі село огортав ліс. На початку XIX століття князі Куракіни дозволили кріпакам викупитись з неволі й продали ці землі. Новими господарями стали князі Мещерські^[2].

У 1929 році в селі організували перший колгосп, а восени 1930 року його реорганізували в радгосп «Червоноармієць». У зв'язку із будівництвом залізничної колії Москва — Донбас в 1932 році село стає робітничим селищем. 1936 році саме в цьому місці з'єдналися бригади будівників залізниці з Валуйок та Старобільська, закладено на честь події станцію Солідарне. Того ж року розпочалось будівництво хлібоприймального пункту, а у 1938 році заготівельна контора шкір, пір'я, фруктів та овочів^[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 248 жителів села^[3].

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з кінця червня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 23 січня 1943 року 51 танкова бригада одним батальйоном увірвалась на залізничну станцію і знищила 2 ешелони піхоти, 2 потяги, бронепотяг, гараж автомашин, втративши при цьому 7 танків. На станцію підійшли 18 німецьких танків, які відбили атаку. Відступаючи танковий батальйон на шляху до Червоноармійця знищив артилерійський дивізіон і батальйон мотопіхоти^[4].

1961 року село Босове було перейменоване на честь залізничної станції Солідарне.

Населення

Населення становить 694 особи, 360 дворів^[2].

Вулиці

У селі існують вулиці: Гагаріна, Дружби, Залізнична, Лісова, Миру, Молодіжна, Переїзна, Садова, Сонячна, Центральна, Шкільна, провулок Заливний та Луговий.

Економіка

1964 року встановлена поточна лінія з прийому і висушування зерна злаків, соняшнику, кукурудзи, почалася реконструкція дерев'яних споруд хлібоприймального пункту. Директором якого на той час був Данько Петро Федорович (1955—1969). У 1973—1976 роках в селі побудовано один з найбільших на той час елеваторів Солідарненський, ємністю 77,3 тис. тонн.

На розпайованих землях колишнього радгоспу утворилось декілька фермерських господарств, серед них «Ява» Фоменка Володимира Івановича^[5].

Транспорт

Село розташоване за 46 км від районного і за 180 км від обласного центру (Луганськ), з якими пов'язане асфальтованими автошляхами. В селі розташована залізнична станція Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова.

Культура

У селі функціонує фельдшерсько-акушерський пункт, стадіон «Колос», з 1998 року культурно-розважальний центр в приміщенні колишнього магазину Лозно-Олександрівського сільпо. Споруджено 2 двоповерхових багатоквартирних будинки^[2]. Селяни Солідарного ведуть активне громадське життя, беруть участь у суботниках та підтриманні в належному стані громадських місць власного села.

Школа

У 1953 році Босівська початкова школа була реорганізована в семирічну. 1957 року почалася добудова шкільних приміщень до 3 наявних класних кімнат.

Станом на 2013 рік в Солідарнівській неповній загальноосвітній школі навчається 52 учня в 8 класах, кількість персоналу становить 9 чоловік, директор Козьміна Людмила Іванівна^[6].

Пам'ятники

У селі 1956 року на братській могилі загиблих воїнів німецько-радянської війни споруджено пам'ятник.

Видатні особистості

Уродженцям села Є. М. Левенецю та О. М. Артеменко за мужність і героїзм присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Див. також

Історія Білокуракинщини

Примітки

↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
↑ Солідарне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-Россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону». [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
↑ Сільське господарство Білокуракинського району [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — інформація Білокуракинської районної державної адміністрації за 2008 рік.
↑ Солідарнівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.

Література

Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання

Погода в селі Солідарне [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
Солідарне [Архівовано 13 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на Вікімапії.

[1] За Всеукраїнським переписом 2001 року.

[МіСУЛ-2] а ^б ^в ^г ^д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

[Голодомор_УІНП-3] Солідарне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[ФІЛ-4] (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-Россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону». [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[5] Сільське господарство Білокуракинського району [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — інформація Білокуракинської районної державної адміністрації за 2008 рік.

[6] Солідарнівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]