Соллар (річка)
Соллар (рос. Соллар[1], Комурлюк[2], Бурлюк, крим. Sollar, Соллар) — мала річка в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим, в центральній частині Кримського півострова. Права притока Кучук-Карасу (басейн Азовського моря).
Соллар | |
---|---|
44°58′03″ пн. ш. 34°44′14″ сх. д. / 44.967500000027776252° пн. ш. 34.73722222224999712° сх. д. | |
Витік | на північно-західній стороні від села Громівка, між горами Біюк-Криж (747,4 м) та Караул-Тепе (983,9 м), з природного джерела |
• координати | 44°58′03″ пн. ш. 34°44′12″ сх. д. / 44.96750° пн. ш. 34.73667° сх. д. |
Гирло | Кучук-Карасу |
• координати | 44°54′38″ пн. ш. 34°46′02″ сх. д. / 44.91056° пн. ш. 34.76722° сх. д. |
Басейн | Азовське море |
Країни: | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 7,2 км |
Площа басейну: | 15,3 км² |
Опис ред.
Довжина річки 7,2 км, площа басейну водозбору 15,3 км², найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,78 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,06 [3]. Формується притоками, багатьма безіменними струмками та загатами[3].
Права притока річки — Айлянчик[2][3]. Бере початок з джерела Айлянчик-Чокрак[2].
Розташування ред.
Бере початок на північно-західній стороні від села Громівка (до 1948 року — Шелен, крим. Şelen) між горами Біюк-Криж (747,4 м) та Караул-Тепе (983,9 м)[1], з природного джерела[1]. Тече переважно на північний захід і на південно-західній стороні від села Красна Слобода (до 1948 року — Соллар; крим. Sollar, рос. Красная Слобода) та на південно-захіній сторні від гори Хир-Кая (547,2 м)[1] впадає у річку Кучук-Карасу, праву притоку Біюк-Карасу.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Поворотне (до 1945 року — Айланма, крим. Aylanma, рос. Поворотное)
Цікаві факти ред.
- На лівому березі річки розташовано багато печей по виготовленню деревного вугілля[1].
Джерела ред.
- A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 14. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 78 (Бурлюк)
Примітки ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |