Соллар[1] (крим. Sollar, також Комурлюк[2], Бурлюк) — мала річка в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим, в центральній частині Кримського півострова. Права притока Кучук-Карасу (басейн Азовського моря).

Соллар
44°58′03″ пн. ш. 34°44′14″ сх. д. / 44.967500000027776252° пн. ш. 34.73722222224999712° сх. д. / 44.967500000027776252; 34.73722222224999712
Витікна північно-західній стороні від села Громівка, між горами Біюк-Криж (747,4 м) та Караул-Тепе (983,9 м), з природного джерела
• координати44°58′03″ пн. ш. 34°44′12″ сх. д. / 44.96750° пн. ш. 34.73667° сх. д. / 44.96750; 34.73667
ГирлоКучук-Карасу
• координати44°54′38″ пн. ш. 34°46′02″ сх. д. / 44.91056° пн. ш. 34.76722° сх. д. / 44.91056; 34.76722
БасейнАзовське море
Країни:Україна Україна
РегіонАвтономна Республіка Крим
Довжина7,2 км
Площа басейну:15,3 км²
Мапа

Опис

ред.

Довжина річки 7,2  км, площа басейну водозбору 15,3 км², найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,78  км, коефіцієнт звивистості річки — 1,06 [3]. Формується притоками, багатьма безіменними струмками та загатами[3].

Права притока річки — Айлянчик[2][3]. Бере початок з джерела Айлянчик-Чокрак[2].

Розташування

ред.

Бере початок на північно-західній стороні від села Громівка (до 1948 року — Шелен, крим. Şelen)  між горами Буюк-Криж (747,4 м) та Караул-Тепе (983,9 м)[1], з природного джерела[1]. Тече переважно на північний захід і на південно-західній стороні від села Красна Слобода (до 1948 року — Соллар; крим. Sollar, рос. Красная Слобода)  та на південно-захіній сторні від гори Хир-Кая (547,2 м)[1] впадає у річку Кучук-Карасу, праву притоку Буюк-Карасу.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Поворотне (до 1945 року — Айланма, крим. Aylanma, рос. Поворотное

Цікаві факти

ред.

Джерела

ред.
  • A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 14. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
  • Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 78 (Бурлюк)

Примітки

ред.