Сокілка
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/12 листопада 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Сокілка — історична річка (нині низка озер типу стариця) в Україні, протікала на території лівобережної частини Дніпровського району Дніпропетровської області. Притока Сомівки.
Опис
ред.Починалась неподалік від Дніпра (лівий берег). Текла на північний схід, роблячи два вигини - меандри. У середній течії від річки відділявся рукав Ількове, що протікав в східному напрямку, вбираючи в себе протоку котра витікала з озера Литвинівка, і впадав в озеро Горіхове[1][1].
| Сокілка | |
|---|---|
| Витік | |
| Гирло | Сомівка (річка) |
| Країни: | Україна |
| Довжина | 4 км. |
На мапах 1853 і 1875 років Ількове показаний вже як окреме від Сокілки озеро [2][3].
В нижній течії Сокілка розбивалась на два рукави, що вливались в Сомівку, утворюючи острів у гирлі[1].
Сокільський редут
ред.У середині XVIII століття в долині річки, на її меандрі, існував один з 49 редутів Української лінії - Сокільський[4][5]. Сокільський редут є таким що зберігся найкраще з - поміж інших редутових укріплень: вціліли вали, що складають прямокутне укріплення та земляна гребля шириною 4,5 метри, котра перегороджувала Сокілку. Також збереглась дорога, котра веде від залишків редута через дамбу в бік Озера Сомівка та Миколаївки[4].
Неподалік від укріплення розташовувалась слобода Сокільський редут або Сокільна, що у 1750- 1760 - х роках нараховувала 32 , а у 1770-х - 47 дворів посполитих. Слобода була заснована у 1739 році мешканцем Китайгорода Андрієм Гордиченком, який оселився там із родиною. Поселення входило до складу Самарської паланки[4].
Цікавий факт
ред.На березі Сокілки існують високі піщані дюни. Є версія про те що одна з них це Сокіл - Гора позначена Гійомом де Бопланом на його карті до книжки "Опис України"[5].
Озеро Сокілка
ред.Зникнення Сокілки як річки безпосередньо пов'язане зі зникненням материнської ріки Сомівки, що розпалась на каскад озер внаслідок замулення пісковими відкладеннями та заростанням болотистою рослинністю. В теперішній час від річки Сокілки лишилась низка заболочених озерець з'єднаних між собою пересихаючим руслом. Найбільшим з них є притерасне озеро - стариця Сокілка[6][5], що з'єднується з озером Велика Хатка, по якому проходить північна межа Дніпровсько - Орільського природного заповідника.
Примітки
ред.- ↑ а б в Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Мапа Катеринославщини 1821.
- ↑ Інтерактивні історичні карти м. Дніпро- Мапа Катеринославщини 1853.
- ↑ Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Мапа Катеринославської губернії 1875 року.
- ↑ а б в Сухомлин О. Д. (2012/2013). Проблеми локалізації та функціонування редутів XVIII століття у межиріччі Орелі та Самари // Придніпров'я: історико - краєзнавчий збірник - Дніпропетровськ, ДНУ. 2013 (PDF) (укр.) . Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Процитовано 12 листопада 2024.
- ↑ а б в Харлан, Олександр. Слобода Таромське: історико - картографічний детектив. www.dnipro.libr.dp.ua (укр) . Дніпровська міська наукова бібліотека. Процитовано 12 листопада 2024.
- ↑ Ручій С. В. (2022). Обґрунтування технологічних підходів у відновленні гідростстем природного заповідника "Дніпровсько - Орільський" (на прикладі протоки Жовтенька)/ дипломна робота...магістра (PDF). dspace.dsau.dp.ua (укр.) . Дніпровський державний аграрно-економічний університет. Процитовано 14 листопада 2024.