Соколівка (Бібрська міська громада)
Соколі́вка — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 58 осіб (станом на 01.01.2017 рік). Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
село Соколівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Бібрська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060010390032856 |
Основні дані | |
Населення | 58 (станом на 01.01.2017 рік) |
Площа | 0,66 км² |
Густота населення | 151,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81713[1] |
Телефонний код | +380 3239 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°34′04″ пн. ш. 24°18′27″ сх. д. / 49.56778° пн. ш. 24.30750° сх. д.Координати: 49°34′04″ пн. ш. 24°18′27″ сх. д. / 49.56778° пн. ш. 24.30750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
291 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81713, Львівська обл., Львівський р-н, с. Соколівка, вул. Миру, 6 |
Карта | |
Мапа | |
|
Походження назви села
ред.Ще сім тисяч років тому у наших предків був міф про Першобога-Птицю Сокола-Рода. Тож птах сокіл у нас здавна був тотемом. Недаремно ж сокіл як світотворча сила оспівується у наших обрядових піснях сонцепоклонницького походження. Як тотемізм сокіл виступає і в багатьох українських весільних піснях і піснях молодіжного циклу: «Соколонько прилітає, на тій лелії сідає. Срібний перстень тримає… Треба пані дати, що має до шлюбу ставати». Про надзвичайну увагу до сокола-тотема говорить близько півсотні назв сучасних українських поселень та майже тридцять назв річок.
Історія села
ред.Перша письмова згадка датується 1389 роком. Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикту) з Кухар.[3]
Кільканадцять разів перепродувана, Сенява у XVI ст. стала власністю Миколая Сенявського. Найбільші власники галицьких земель Сенявські були відомі як польська магнатська родина східного польського пограниччя з села Сенява, що біля Ярослава. В честь родинного села, чи прізвища, такою ж назвою — «Сенява», було названо і одно з сіл Бібреччини — сьогоднішнє село Соколівка. Але назва не прижилася, хоч присілок Соколівки дотепер називається «Сенів». Найцікавіше, що з половини XVI і аж до початку XIX ст. Сенява-Соколівка мала статус міста. Про колишню велич Соколівки нагадує лише старий, майже зруйнований костел Святої Трійці. На 01.01.1939 р. в Соколівці проживало 970 мешканців (640 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 30 поляків і 30 євреїв)[4].
Нинішня ж східна частина села (прилегла до П'ятничан) була німецькою колонією Мільбах (нім. Mühlbach), заснованою у XVIII сторіччі. Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року замість німецької назви Мільбах село перейменували на Млиновіце. На 01.01.1939 р. в селі проживало 260 мешканців (40 українців, 10 євреїв і 210 німців)[5]. У січні 1940 року всіх німецьких колоністів Галичини вивезли до Вартегау.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 98 | 98% |
російська | 2 | 2% |
Усього | 100 | 100% |
Політика
ред.Парламентські вибори, 2019
ред.На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460304, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 57 виборців, явка 89,47%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 39,22%, за Європейську Солідарність — 21,57%, за Громадянську позицію — 9,8%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 75,51%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,20%, за Євгенія Гірника (самовисування) — 8,16%[8].
Римсько-католицька парафія вперше згадується 1593 року, хоча формально була закладена 02.03.1594 року. Її фундаторками були доньки Олександра Сенявського, дідички — сондецька каштелянка Анна Стадніцька та Зофія Олесніцька.[9] Приблизно тоді побудували костел Святої Трійці. Костел був оточений мурами та баштами з бійницями і виконував оборонну функцію. Свого часу інтер'єр храму був прикрашений розписами Кацпера Вільжинського та скульптурами святих (деякі з них зберігаються у фондосховищі Олеському замку). За свою історію він потерпів від нападів козаків, пожеж, конфіскацій австро-угорського уряду та руйнацій Світових воєн. 06.03.1944 року за іншими даними (07.03.1944 року) повстанці напали на Соколівку і Ходорківці. Із соколівського костелу вони забрали частину майна, решту знайдених речей спалили в захристі. Костел горів до опівдня 08.03.1944 року [10].
Фотогалерея
ред.-
Костел Святої Трійці, 1594-1600 рр.
-
Дерев'яна церква Св. Миколи, 1924
Примітки
ред.- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Соколівка на мапі 18ст.
- ↑ Володимир Пшик. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама.— Львів, № 3-4 (51-52) за березень-квітень 1999. — 24 с. — С. 6-7.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 8.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 7.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ Sokołówka, wś… S. 35
- ↑ Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: W 23 t. T. 11, cz. I. ─ Krakow: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2003. ─ 415 str.: 612 il.
Джерела
ред.- Sokołówka, wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 35. (пол.).— S. 35. (пол.)
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego: W 23 t. T. 11, cz. I. ─ Krakow: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2003. ─ 415 str.: 612 il.
Посилання
ред.- Костел парафіяльний під визванням Св. Трійці в Соколівці
- Дерев'яна церква св. Миколи 1924
- Церква, костел
- Костел Святої Трійці на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |