Вікіпедія

Содома

Джованні Антоніо Бацці відомий як Содома (італ. Giovanni Antonio Bazzi, 1477 — 15 лютого 1549) — італійський художник епохи Відродження, представник Сієнської школи XV ст.

Содома
італ. Il Sodoma
Ім'я при народженні Джованні Антоніо Бацці
Псевдо Il Sodoma
Народився 1477[4][5][…]
Верчеллі, П'ємонт, Італія
Помер 14 лютого 1549(1549-02-14)[1][2][3]
Сієна, Тоскана, Італія
Національність італієць
Діяльність художник
Галузь малярство
Напрямок Відродження і Сієнська школа
Жанр пейзаж
Magnum opus Terrestrial Venus with Eros and Celestial Venus with Anteros and Two Cupidsd, Man of Sorrowsd і The wedding of Alexander the Great and Roxaned
Конфесія католицтво
Батько Джакомо ді Антоніо дей Бацці
Мати Анжела да Бергамо
У шлюбі з Беатріче ді Лука Галлі
Діти 1 син та 1 дочка

Прізвисько ред.

Навколо прізвиська «Содома» (Il Sodoma) було безліч дискусій і припущень. Існує думка, що спочатку його родинним іменем або прізвиськом було «Содон» (іноді він так підписував картини), яке потім трансформувалося в «Содома». Втім, це мало що змінює в ексцентричному характері художника, який, судячи з описів Д. Вазарі, із задоволенням брав прізвисько Содома, натякають на содомський гріх. І не просто брав, але і бравував ним, щоб епатувати поважну публіку.

Життєпис ред.

Його справжнє ім'я було Джованні Антоніо. Походив з родини шевця з Бріандате на ім'я Джакомо ді Антоніо деі Бацці, який до 1475 року перебрався до містечка Верчеллі (П'ємонт), а в 1476 році одружився з Анджелою да Бергамо. У них було троє дітей, два сини — Джованні Антоніо і Нікколо, дочка Амадея. Майбутній художник був старшим серед дітей Бацці.

Він народився в 1477 році, а в 1490 році поступив на навчання до живописця Джованні Мартіно Спанцотті. У нотаріальних архівах Верчеллі збереглася угода від 20 листопада 1490 року, яку батько Содоми уклав з художником Джованні Спанцотті про те, що той буде навчати його сина всім різновидам живопису, включаючи роботу по склу і дереву, протягом семи років. Разом зі Спанцотті Содома деякий час жив у Мілані, де потрапив під вплив творчості Леонардо да Вінчі, хоча точних свідчень про їх контакти не існує.

1501 року художник перебирається до Сієни, куди купців з родини Спаноккі. Проте ніяких документів про те, що родина Спаноккі робила Содомі замовлення на картини не збереглося. Приїхавши в Сієну, Содома отримав перші великі престижні замовлення.

Водночас пристрастився до кінських перегонів — сієнського паліо. Збереглися документи, згідно з якими він брав участь у паліо і набував для цих цілей дорогих коней.

У 1508 році деякий час перебував у Римі, виконуючи замовлення для папи римського Юлія II. Содомі був доручений розпис папських покоїв, Станца делла Сеньятура. Він розписав гротесками і орнаментами звід залу, проте велика композиція на стіні не сподобалася папі, який наказав її збити, відсторонив художника від робіт, і розпорядився, щоб його місце зайняв Рафаель. Важко сказати, які стосунки після цього склалися у Содоми з Рафаелем, однак, останній у своїй фресці «Афінська школа» написав спільний з Содома портрет.

У 1510 році художник одружується на дочці підприємця Луки Галлі. Завдяки цього зумів налагодити стосунки з представниками купецьких родин та банкірів. останні надавали численні замовлення. Серед них були банкіри та меценати Кіджі. Завдяки Агостіно Кіджі Содома затоваришував з П'єтро Аретіно, і отримав престижні замовлення. Серед прихильників його таланту був Якопо Аппіані, володар Пйомбіно, папа Лев X, який із захопленням прийняв одну з найкращих картин Содоми «Лукреція» (Будапешт, Художній музей), надавши художнику лицарський титул «кавальєра ді Крісто», а також імператор Карл V, який дав художнику графський титул.

У 1515—1518 роках перебував у Флоренції, де також знайшов численних замовників серед знаті. Зокрема написав для Альфонсо I д'Есте, герцога Феррари картину «Св. Георгій і дракон» (1518 рік, Вашингтон, Національна галерея мистецтва).

В Сієні він працював до 1538 року, коли перебирається до м. Пйомбіно, з 1539 до 1540 року працює над замовленнями у Вольтерра, після чого до 1543 року — у Пізі, по тому перебирається до Лукки, де виконав декілька фресок для місцевих церков. У 1545 році повертається до Пйомбіно.

Повернувся до Сієни у 1548 році. Помер Содома 15 лютого 1549 року, за деякими відомостями розтративши усі свої статки.

Творчість ред.

Самостійні роботи та відомість художника пов'язані з його діяльністю у Сієні. Першим великим твором Содоми є фрески в трапезній оліветського монастиря Св. Анни в Кампрене недалеко від Сієни. Згідно з контрактом, підписаним з боку монастиря Фра Андреа Косса, роботи були розпочаті в 1503 році і завершені до червня 1504 року.

У 1505—1508 роках він закінчив фрески, розпочаті в 1497 році Лукою Сіньореллі в монастирі Монте Олівет. Вони були присвячені сценам з життя святого Бенедикта Нурсійського. В одній зі сцен святий Бенедикт, намагаючись навести лад у ввіреному йому монастирі, проганяє куртизанок, надісланих ченцем Флорентіусом для спокушання монастирської братії. Содома намалював цих жінок оголеними, викликавши сум'яття у ченців і обурення у керівництва монастиря. Куртизанок довелося «одягнути», хоча в даному випадку, схоже, Содома просто суворо дотримувався канонічного опису житія св. Бенедикта. У цій роботі помітний вплив Леонардо да Вінчі та Рафаеля.

Згідно авторові життєписа Рафаеля Паоло Джовіо Содомі було властиво «абсурдне й мінливе, з печаткою безумства мислення». разом з тим, Джовіо вважає його «спадкоємцем Рафаеля».

Рафаелеву ідею з солдатами Содома повторив у картині «Зняття з хреста» (Пінакотека, Сієна), яка була створена для вівтаря родини Чінуцці в сієнській церкві Сан Франческо. Під час робіт над фресками в двох монастирях Содома написав кілька міфологічних та історичних сюжетів у Сієнському палаці Сігізмондо Кіджі (сцени з «Метаморфоз» Овідія, і сцени з життя Юлія Цезаря).

Содома розписав спальню палацу Кіджі (вілла Фарнезіна) фресками з сюжетами з життя Олександра Македонського, серед яких виділяється сцена із зображенням весілля Олександра і Роксани, завдяки їй кімнату нині іменують Кімната одруження Олександра і Роксани. Спальня примикає безпосередньо до бенкетного залу, який пізніше був розписаний Бальдассаре Перуцці. У загальній складності Содому написав тут три фрески: «Одруження Олександра і Роксани», «Родина Дарія перед Олександром», «Битва». Четверту фреску «Олександр з Буцефалом» дослідники нині не вважають роботою Содоми. Імовірно, її виконав хтось з близьких художників, що досить вдало імітував його манеру.

У 1525 року виконував замовлення на виготовлення корогви для спільноти Сан Себастьяно ді Камоллья в Сієні (нині в Галереї Пітті, Флоренція). На одній стороні хоругви Содома зобразив пробитого стрілами святого Себастьяна, на зворотному — Мадонну з немовлям у славі в оточенні святих. Твір виконано у приглушеною, неяскравим гамі; за анатомічно бездоганно виписаною постаттю св. Себастьяна простирається багатий пейзаж з античними руїнами, голову святого ангел вінчає короною мученика. У ліпленні фігури Себастьяна відчувається вплив античної скульптури.

Іншим великим твором майстра є фрески у капелі св. Катерини церкві Сан-Доменіко, що були написані в 1526 році. Художник зобразив три сцени з життя святої, зокрема, «Страта Нікколо ді Тульдена» — молодого аристократа з Перуджі, якого сієнський суд засудив до смерті тільки за те, що той різко висловився про сієнський уряд. Св. Катерина довго відвідувала Нікколо в катівні, умовляючи змиритися з долею, а потім була присутня при його страті. Художник зобразив найкривавіший момент у цьому сюжеті, і, незважаючи на те, що подія відбувалася в кінці XIV століття, обряди стражників у давньоримські костюми — настільки був привабливий дух античності в той час. Однак найвидатнішою фрескою в циклі з часів Вазарі вважається «Стигматизація св. Катерини». Розписи в капелі не були Содомою завершені, оскільки замовники не змогли далі оплачувати роботу.

У цей же період Содома створив фрески в церкві Санта-Кроче (нині зняті зі стін, і зберігаються в Пінакотеці, Сієна). У 1529 році він став мовби «офіційним художником» Сієни, і отримав урядові замовлення на роботи у міській ратуші, Палаццо Пуббліко, де він написав фрески і залишив два вівтарні образи — «Святе сімейство» і «Мадонна зі святими». Приблизно в ці ж роки він розписав фресками капелу св. Якова сієнської церкви Санто Спіріто.

Родина ред.

Дружина — Беатріче ді Лука Галлі

Діти:

  • Апеллес (1511—д/), помер дитиною
  • Фаустіна (1512—д/н), дружина художника Бартоломео Нерона, відомого як Річчі

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118797859 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Sodoma
  6. ↑ Giovanni Antonio Sodoma

Джерела ред.

  • Giors Oneto, Il Sodoma fra Vercelli e Biella, Spiridon Italia Borriana 2001
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Содома&oldid=41831745