Собор Олександра Невського (Іжевськ)

Собо́р Олекса́ндра Не́вського (Олександро-Невський кафедральний собор) — один з кафедральних храмів Іжевської та Удмуртської єпархії, збудований на честь Олександра Невського. Настоятель собору — архієрей Іжевської єпархії Миколай (Шкрумко).

Собор Олександра Невського
56°50′38″ пн. ш. 53°12′04″ сх. д. / 56.84389° пн. ш. 53.20111° сх. д. / 56.84389; 53.20111Координати: 56°50′38″ пн. ш. 53°12′04″ сх. д. / 56.84389° пн. ш. 53.20111° сх. д. / 56.84389; 53.20111
Тип споруди церква
собор і пам'ятка архітектури[d]
Розташування Росія Росія, місто Іжевськ
Архітектор Q16646833?
Інженер С. Є. Дудін
Початок будівництва 1820
Кінець будівництва 1823
Стиль архітектура неокласицизму
Належність православ'я
Єпархія Izhevsk eparchyd
Стан об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Епонім Олександр Невський
Вебсайт alnevsobor.ru
Собор Олександра Невського (Іжевськ). Карта розташування: Росія
Собор Олександра Невського (Іжевськ)
Собор Олександра Невського (Іжевськ) (Росія)
Мапа
CMNS: Собор Олександра Невського у Вікісховищі

Історія ред.

 
Вид збоку, дзвіниця

Храм було збудовано в 18201823 роках за кресленням заводського інженера С. Є. Дудіна[2]. Центральний приділ був освячений на честь святого благовірного князя Олександра Невського, південний приділ — на честь святої великомучениці Катерини, північний — на честь Казанської ікони Божої Матері, нижній — на честь святих мучеників Власія та Модеста. В 1824 році собор відвідав імператор Олександр I. В 1871 році при соборі було відкрите опікунство, яке займалось просвітницькою благочинною роботою. З 1875 року при храмі діяла недільна школа. Пізніше були утворені інші школи, благочинні комісії та товариство трезвості.

В 1929 році собор був закритий за вимогою юнацької секції Союзу войовничих безбожників, того ж року вони зруйнували дзвіницю та перетворили собор на клуб. З 1930 році будівля храму слугувала як дитячий клуб та кінотеатр, пізніше як музей атеїзму. В 1937 році в будівлі відкрився кінотеатр «Колос», тоді ж був розібраний купол, після цього будівля була приписана до «пам'ятників архітектури I категорії».

Собор був повернений віруючим в 1990 році і після підготовки проекту реставрації в 1992 році почались роботи по відродженню собору. На кінець 1993 року ремонт був закінчений, на території були збудовані новий хрестильний храм, йордань для освячення води, дзвіниця. 2 січня 1994 року відбулось освячення всього храму, того ж року він став кафедральним.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Указ Президента Российской Федерации № 176 от 20.02.1995
  2. Креслення С.Є.Дудіна. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 20 листопада 2009.