Слобідна
Слобідна (пол. Świebodna) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 515 осіб (2011[1]).
Село
|
Географія
ред.Село розташоване на відстані 5 кілометрів на захід від центру гміни села Порохника, 20 кілометри на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 35 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
ред.За податковим реєстром 1515 р. в селі Слобідна були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.[2]
За податковим реєстром 1589 р. село Слобідна належало Івану Пєнянжику, в селі були 1 і 1/2 лана (коло 37 га) оброблюваної землі, корчма, 6 загородників із земельною ділянкою, 1 коморник з тягловою худобою і 4 без тяглової худоби[3]. До 1772 року Слобідна входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Слобідна знаходилась у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 95 будинків і 503 мешканці в селі, з них 241 греко-католик, 250 римо-католиків і 12 юдеїв.[4]
У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 950 мешканців, з них 470 українців, 465 поляків і 15 євреїв[5]. Українці-грекокатолики належали до парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. 12 українців (6 родин)[6] добровільно-примусово виселили в СРСР. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 260 | 69 | 161 | 30 |
Жінки | 255 | 51 | 129 | 75 |
Разом | 515 | 120 | 290 | 105 |
Примітки
ред.- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.(лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12.(лат.)
- ↑ Świebodna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 651. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |