Скригічин
Скригічин (пол. Skryhiczyn) — село в Польщі, у гміні Дубенка Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 204 особи (2011[1]).
| Село
|
Історія
ред.За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[2].
У 1921 році село та однойменний фільварок входили до складу гміни Білопілля Грубешівський повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].
16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі Скригічина на приєднані до Польщі північно-західні терени 15 українців[4]. У селі залишилося 203 поляків[4]. Ще 3 невиселених українців підлягали виселенню[4].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення
ред.За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 91 будинок та 584 мешканці, з них[3]:
- 290 чоловіків та 294 жінки;
- 383 православні, 174 римо-католики, 27 юдеїв;
- 212 українців, 366 поляків, 4 євреї, 2 особи іншої національності.
Водночас на однойменному фільварку налічувалося 18 будинків та 267 мешканців, з них[3]:
- 129 чоловіків та 138 жінок;
- 29 православних, 50 римо-католиків, 188 юдеїв;
- 173 євреї, 94 поляки.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 100 | 20 | 67 | 13 |
| Жінки | 104 | 28 | 51 | 25 |
| Разом | 204 | 48 | 118 | 38 |
Особистості
ред.Пов'язані з селом
ред.- Семен Любарський (1878—1944) — український громадсько-політичний і церковний діяч, народний вчитель, мешкав та помер у селі[6].
Примітки
ред.- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 29. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2021. (пол.)
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Гуцал П. З. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.