Скомороха Віктор Єгорович
Віктор Єгорович Скомороха (нар. 7 лютого 1941) — радянський і український суддя, кандидат юридичних наук, професор. Голова Конституційного суду України (1999—2002).
| Скомороха Віктор Єгорович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 19 жовтня 1999 — 18 жовтня 2002 | ||
| Попередник: | Тимченко Іван Артемович | |
| Наступник: | Селівон Микола Федосович | |
| Народження: |
7 лютого 1941 (83 роки) Матросове, Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР | |
| Країна: |
 СРСР →  Україна | |
| Освіта: | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |
| Ступінь: | кандидат юридичних наук | |
| Нагороди: |     | |
Біографія
ред.Народився 7 лютого 1941 року в селі Матросове Солонянського району на Дніпропетровщині[1].
З 1959 по 1960 рік — шофер у колгоспі «Жовтнева революція», у 1960—1963 роках служив в армії.
У 1963—1967 роках навчався у Харківському юридичному інституті[1].
У 1967 році починає працювати суддею Краснолуцького міського народного суду на Луганщині, з 1970 року — суддя Луганського обласного суду.
1976 року обирається суддею Верховного Суду України. Має вищий кваліфікаційний клас судді.
У 1996—1999 роках — секретар Колегії суддів у справах за конституційними поданнями і зверненнями.
У вересні 1996 року на третьому (позачерговому) з'їзді суддів України призначений суддею Конституційного Суду України, у 1999 році був обраний Головою Конституційного Суду України на період з 1999 по 2002 рік[2].
У 2001 році захистив дисертацію кандидата юридичних наук на тему: «Конституційний Суд України в механізмі державної влади»[3]. У 2003 було присвоєно вчене звання професор.
Припинив повноваження судді Конституційного Суду України з 19 жовтня 2005 року[2].
З 2006 року — член Комісії державних нагород і геральдики[1].
Науковий доробок
ред.Автор близько 50 публікацій, присвячених аналізові та застосуванню законодавства, захисту прав людини[1]. 1999 року вийшли друком кримінально-публіцистичні нариси «Пам'ять і біль». У 2007 році вийшла друком книга "Конституційна юрисдикція в Україні: проблеми теорії, методології і практики". Брав участь у підготовці проєктів Концепції судової реформи в Україні, Закону про статус суддів, проєкту Кримінального кодексу та низки інших законопроєктів.
Нагороди
ред.- орден «За заслуги» І ступеня (25 жовтня 2002) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою установленні конституційного судочинства, вагомі трудові здобутки[4];
- орден «За заслуги» ІІ ступеня (4 жовтня 2000) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, заслуги у зміцненні законності і правопорядку, високий професіоналізм[5];
- медаль «Ветеран праці»;
- заслужений юрист України (грудень 1995);
- Хрест пошани «За відродження України» II ступеня.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Довідка: Скомороха Віктор Єгорович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ а б Скомороха Віктор Єгорович | Конституційний Суд України. www.ccu.gov.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Скомороха Віктор Єгорович. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ ZakonOnline (25 жовтня 2002). Указ № 946/2002 від 25.10.2002 Про нагородження орденом "За заслуги". zakononline.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України юристів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
Джерела
ред.- Скомороха Віктор Єгорович (укр.). Конституційний суд України. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
|
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |