Склепіння черепа[1], також звід черепа, дах черепа, черепний звід (лат. fornix cranii, також calvaria, PNA, BNA, JNA) — група міцно з'єднаних між собою кісток черепа, які закривають головний мозок зверху і з боків. Утворений лобовою лускою, тім'яними кістками, верхнім відділом потиличної луски, лусками скроневих кісток і верхнім відділом великого крила клиноподібної кістки. В районі зводу кістки з'єднуються трьома швами: вінцевим (між лобовою і тім'яними кістками), сагітальним (між тім'яними кістками) і ламбдоподібним (між потиличною і тім'яною кістками).

1 — вінцевий шов, 2 — сагітальний шов, 3 — ламбдоподібний шов

У зародковій стадії являє собою перетинчасте утворення, яке практично повністю костеніє до моменту народження, не окостенілими залишаються шви і тім'ячка в місцях сходження кількох швів.

Зовнішній шар черепа видалений і показує диплоїчні вени та внутрішній шар

Аномалії розвитку ред.

З кістками склепіння черепа пов'язані такі аномалії:

  • Акрокефалія — баштоподібної форма голови;
  • Акранія[ru] — часткова або повна відсутність склепіння черепа, шкірних покривів і аномальним розвитком головного мозку. Основа черепа при цьому слабо розвинута і деформована;
  • Акальварія — відсутність кісток склепіння черепа, твердої мозкової оболони і пов'язаних з ними м'язів;
  • Краніосиностоз — аномальна форма черепа в результаті раннього зрощення швів.

Додаткова інформація ред.

Примітки ред.

  1. Черкасов В. Г. та ін. Череп // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 23.