Вікіпедія

Клиноподібна кістка

Клиноподібна кістка, основна кістка (лат. os sphenoidale) — кістка мозкового черепа, яка лежить на його основі, схожа на осу. Має тіло, великі і малі крила та крилоподібні відростки, які звисають вниз. Клиноподібна кістка формує задню стінку очниці і разом з потиличною кісткою — основу черепа.

Клиноподібна кістка
Зображення
З'єднується з скронева кістка, лобова кістка, тім’яна кістка, вилична кістка, потилична кістка, леміш, решітчаста кістка і піднебінна кістка
3D модель
CMNS: Клиноподібна кістка у Вікісховищі
Клиноподібна кістка
Будова клиноподібної кістки
Вигляд знизу (нижня щелепа видалена)
Не слід плутати з клиноподібними кістками — складовими заплесна.

Назва ред.

Українська назва кістки є калькою латинської, що утворена від грец. σφηνοειδής («клиноподібний»)[1] Проте, є думка, що первісно ця кістка називалася os sphecoidale («кістка у формі оси», від дав.-гр. σφήξ, род. відм. σφηκός — «оса»), а сучасна форма з'явилася внаслідок помилки[2][3].

Будова в людини ред.

Тіло клиноподібної кістки ред.

Тіло кістки (corpus ossis sphenoidalis) має форму ромба.

Верхня поверхня тіла обернена до порожнини черепа, посередині має утворення, що називається турецьким сідлом (sella turcica), на дні якого є гіпофізна ямка (fossa hypophisialis), де залягає гіпофіз. Спереду від гіпофізної ямки знаходиться горбок сідла (tuberculum sellae), а ззаду — спинка сідла (dorsum sellae) з двома задніми нахиленими відростками. Збоку від тіла розміщена досить широка сонна борозна (sulcus caroticus), а поряд з нею — клиноподібний язичок (lingula spheniodalis). Усередині тіла кістки є порожнина — клиноподібна пазуха (sinus spheniodalis), поділена перегородкою на дві частини. Також виділяють кавернозний синус (sinus cavernosus) — венозне сплетення, що розташована латерально від турецького сідла між зовнішньою і внутрішньою пластинками твердої мозкової оболони.

Передня поверхня тіла обернена до носової порожнини. На передній поверхні тіла, збоку від клиноподібної кістки знаходяться клиноподібні раковини (conchae spheniodales) — це тонесенькі кісткові пластинки, які обмежують спереду клиноподібну пазуху. У центрі кожної пазухи є отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis), що сполучується з порожниною носа.

На середні нижньої поверхні тіла починається клиноподібний гребінь (crista spheniodalis), який продовжується у вигляді клиноподібного дзьоба (rostrum spheniodale). Вони разом з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки і лемешем утворюють кісткову перегородку носа.

Малі крила ред.

Малі крила (alae minores) — тонкі трикутні пластинки, які відходять від тіла кістки, мають дві поверхні: мозкову і очноямкову. З'єднуються малі крила клиноподібним випином (jugum sphenoidale). Біля основи кожного крила проходить зоровий канал (canalis opticus), через нього в очницю проходять очна артерія і з очниці в череп чутливий зоровий нерв (II пара ЧМН). Між зоровими каналами на верхній поверхні тіла клиноподібної кістки розташована передперехресна борозна (sulcus chiasmatis), де розташовується зорове перехрестя, спереду від неї — клиноподібний випин, ззаду — горбок сідла. Медіальна частина кожного малого крила утворює передній нахилений відросток (processus clinoideus anterior).

Великі крила ред.

Великі крила (alae majores) починаються від боків тіла і мають п'ять поверхонь:

  • мозкову (facies cerebralis) — обернена до порожнини черепа
  • очноямкову (facies orbitalis) — утворює бічну стінку очної ямки
  • скроневу (facies temporalis)
  • підскроневу (facies infratemporalis) — відділяється від скроневої за допомогою підскроневого гребеня
  • верхньощелепна (facies maxilliaris) — бере участь у формуванні крило-піднебінної ямки.

Окрім того, виділяють чотири краї:

  • виличний (margo zygomaticus) — з'єднується з виличною кісткою
  • лобовий (margo frontalis) — з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки
  • тім'яний (margo parietalis) — з'єднується з тім'яною кісткою
  • лускатий (margo squamosus) — з'єднується з клиноподібним краєм скроневої кістки.

Дозаду і ззовні лускатий край закінчується остю клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis).

Між малими і великими крилами розташована верхня очноямкова щілина (fissura supraorbitalis), відносно великий отвір, що з'єднує порожнину черепа з очницею. Через верхню очноямкову щілину з порожнини черепа в очницю проходять наступні нерви: окоруховий (III пара ЧМН), блоковий (IV пара ЧМН), відвідний (VI пара ЧМН), очний (перша гілка трійчастого нерва).

В основі кожного великого крила є три отвори: круглий (foramen rotundum) — розміщений спереду і ближче до середини, через нього проходить верхньощелепний нерв (друга гілка трійчастого нерва), овальний (foramen ovale) — дещо позаду та збоку, через нього проходить нижньощелепний нерв (третя пара трійчастого нерва), остистий (foramen spinosum) — розташовується в задньому гострому куті великого крила, поблизу ості клиноподібної кістки. Іноді овальний та остистий отвори зливаються в один загальний, через нього проходить середня оболонна артерія.

Крилоподібні відростки ред.

Униз від тіла кістки відходять крилоподібні відростки (processus pterygoidei). Вони утворені бічною (lamina lateralis) і присередньою (lamina medialis) пластинками. Між ними розміщується глибока крилоподібна ямка (fossa pterygoidea), а на верхівці відростка — крилоподібна вирізка (incisura pterygoidea). В основі крилоподібного відростка спереду назад проходить крилоподібний канал (canalis pterygoideus), який з'єднує рваний отвір (foramen lacerum) з крило-піднебінною ямкою. В основі присередньої пластинки є човникоподібна ямка (fossa scaphoidea). Верхівка її закінчується крилоподібним гачком (hamulus pterygoideus), який має борозну (sulcus hamuli pterygoidei). Дозовні від човникоподібної ямки видна борозна слухової труби (sulcus tubae auditivae).

Також є ще два складних утворення — піднебінно-піхвова борозна (sulcus palatovaginalis, canalis palatovaginalis) і лемешево-піхвова борозна (sulcus vomerovaginalis, canalis vomerovaginalis). Вони з'єднані з піхвовим відростком (processus vaginalis). Він розташований на нижній поверхні тіла клиноподібної кістки і являє собою присередню частину основи крилоподібного відростка у вигляді горизонтально розташованої пластинки, спрямованої ближче до лемеша. Над піхвовим відростком розміщена лемешево-піхвова борозна, під ним — піднебінно-піхвова борозна. У них проходять гілки глоткових нервів.

Додаткові зображення ред.

  •  
    Клиноподібна кістка виділена червоним кольором
  •  
    Проєкція клиноподібної кістки в черепі (зелений). Анімація.
  •  
    Вигляд зверху (тім'яні кістки видалені)
  •  
    Лицьові кістки.
  •  
    Бокова стінка носової порожнини, показана позиція решітчастої кістки.
  •  
    Клиноподібна кістка — права центральна частина.
  •  
    Основа черепа — внутрішня поверхня.
  •  
    Боковий вигляд черепа.
  •  
    Горизонтальний розріз носової і очної порожнини.
  •  
    Основа черепа.
  •  
    Склепіння, основа, і бокова стінка лівої носової порожнини.

Примітки ред.

  1. ↑ sphenoid [Архівовано 12 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Merriam-Webster Online Dictionary [Архівовано 22 вересня 2017 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Thieme Atlas of Anatomy, Head and Neuroanatomy 2011
  3. ↑ Chaurasia. Human Anatomy Volume Three. CBS Publishers & Distributors. с. 43—45. ISBN 978-81-239-2332-1.

Література ред.

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
  • Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Парахін А. І. Анатомія людини у трьох томах. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — Т. 1. — С. 101—105.  — ISBN 966-382-042-Х

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клиноподібна_кістка&oldid=41639904