Ви́лична кістка (лат. os zygomaticum, від грец. ζύγωμα — «вилична дуга», «ярмо»), ви́лиця — парна кістка лицевого черепа людини. З нею сполучаються однойменні відростки скроневої, лобової та верхньощелепної кісток. Скроневий відросток виличної кістки та виличний відросток скроневої кістки утворюють виличну дугу. Бере участь у формуванні рельєфу обличчя.

Вилична кістка
Деталі
Ідентифікатори
Латина os zygomaticum
TA98 A02.1.14.001
TA2 818
FMA 52747
Анатомічна термінологія
Череп дромеозавра

Анатомія

ред.

Вилична кістка це парна структура, за формою нагадує чотирикутник, який заповнює простір між виличними відростками верхньої щелепи, лобовою та скроневими кістками і разом з останньою утворює виличну дугу.

Відростки

ред.
  • скроневий
  • лобовий

Поверхні

ред.
  • щічна (facies malaris)
  • скронева (facies temporalis)
  • очноямкова (facies orbitalis)

На цих поверхнях розміщуються отвори — вилично-лицевий (foramen zygomaticofaciale), вилично-скроневий (foramen zygomaticotemporale), вилично-очноямковий (foramen zygomaticoorbitale).

У тварин

ред.

В анатомії ссавців вилична кістка також називається os zygomaticum, в анатомії решти тварин — os iugale. У деяких плазунів, земноводних, птахів — невелика кістка нижньої щелепи. Вона з'єднана з квадратно-виличною і верхньощелепною кістками, так само як і з іншими кістками, в різних видів.

Джерела та література

ред.
  • Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3
  • Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.