Складчастість (геологія)

(Перенаправлено з Складчастість)

Складчастість (англ. folding) — порушення нормального залягання геологічних пластів без розриву їхньої суцільності, але з утворенням складок[1].

Загальний опис ред.

Процес деформації шарів земної кори без порушення їхньої суцільності (без розриву), що відбувається під впливом тектонічних рухів і почасти екзогенних процесів і веде до виникнення в пластах гірських порід вигинів (складок) різного масштабу і форми.

У глобальному масштабі процес складкоутворення має безперервно-переривчастий характер і веде до утворення складчастих областей і гірських складчастих систем різної висоти і протяжності.

Протягом геологічної історії Землі виділяється кілька періодів посилення складкоутворення, званих епохами складчастості або тектогенезу .

Різновиди складчастості ред.

Давні складчастості ред.

Регіональні складчастості за континентом та їхній приблизний вік.

Вік орогенезів (складчастостей) подано в дужках в млн років тому, від початку до закінчення активної фази. Знаком тильди позначено приблизний вік найбільшої тектонічної активності.

Європа Азія Африка Північна Америка Південна Америка Австралія і Океанія Антарктида
Альпійська складчастість
(кайнозой, 0–60)
Елладська Гімалайська Пасаденська (0–2)
Ларамійська (40–70)
Андська (0–200) Кайкурська (0–24)
Мезозойська складчастість
(юра – палеоцен, 60–145)
Карпатська
Кімерійська (60–150)
Катайзійська
Дабісульська
Кімерійська
Колимська
Ларамійська (40–70)
Сев'єрська (50–140)
Невадійська (145—155)
Акадійська (50–375)
Андська (0–200) Рангітатська (99–142)
Герцинська складчастість
(перм – юра, 145—260)
Антлерська
Овачитська
Акадійська (50–375)
Хантер–бовенська (225—260)
Каледонська складчастість
(силур – перм, 260—410)
Уральська (250—323) Уральська (250—323) Мавританська (270—320) Сономська (240—270)
Аллеганська (260—325)
Іннуїтська (~345)
Акадійська (50–375)
Східногренландська (350—650)
Гондванійська (250—300)
Токоська (300—330)
Алісспринзька (300—450)
Канімбланська (~318)
Тухуайська (330—370)
Байкальська складчастість
(кріогеній – силур, 410–650)
Тіманська (550—620)
Галицька (550—650)
Кадомська (550—650)
Алтайська
Байкальська (550—650)
Куунзька (530—570)
Дамарська (480—580)
Східноафриканська (620—750)
Замбезійська (520—890)
Панафриканська (530—1000)
Таконська (440—550)
Східногренландська (350—650)
Фаматійська (460—490)
Пампаська (525—555)
Бразильська (530—1000)
Теравстралійська (300—1000)
Алісспринзька (300—450)
Деламерійська (514—510)
Лахленська (440—540)
Петерманська (535—550)
Росська (~480–550)
Бірдморська (620—633)

(тоній – кріогеній, 650—1000)
Дальсландська (950—1000)
Свеконорвезька (900—1250)
Східноафриканська (620—750)
Замбезійська (520—890)
Панафриканська (530—1000)
Мозамбіцька (650—1000)
Ірумідська (900—1000)
Карірівелоська
Бразильська (530—1000)
Теравстралійська (300—1000)
Едмундіанська (850—920)


(ранній – середній протерозой, 1000—2500)
Свеконорвезька (900—1250)
Готська (1500—1750)
Карельська (1750—1900)
Свекофенська (1700—2000)
Араваллійська Кібарська (1000—1400)
Ебурнійська (2000—2200)
Гренвільська (1000—1300)
Мазатзальська (1650—1675)
Явапайська (1700—1710)
Іванпаська
Бігскайська (~1770)
Пенокеанська (1840—1850)
Гудзонська (1800—2000)
Вупмейська (1900—2100)
Сансасійська (1100—1465) Оларіанська
Капрікорнська
Масгрейвська (~1080)
Ісанська (~1600)
Караранська (~1650)
Мангарунська (1620—1680)
Олбані–фрезерська (1020—1710)
Япангкузька (~1765)
Кімбанська (1700—1845)
Баррамундійська (1800—1870)
Гленбурзька (1920—2005)
Сліфордська (2420—2440)
Німродська (1000 ± 150)
Ранньорукерська (1700—2000)
Архейська складчастість
(архей, 2500–4000)
Лопіанська (2600—2900)
Саамська (2900–3100)
Алгоманська (2500—2700)
Лаврентіївська (~ 3500)
Трансамазонська Пілбарська (~ 3500) Інсельська (2650 ± 150)
Гумбольдтська (~ 3000)
Рейнірська (~ 3500)
Напірська (4000 ± 200)

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.