Скворцов Костянтин Іванович

Костянти́н Іва́нович Скворцо́в (* 18 (30) травня 1821(18210530) — † 30 вересня (12 жовтня) 1876, Київ) — письменнник та церковний мислитель і діяч часів Російської імперії.

Скворцов Костянтин Іванович
Народився 18 (30) травня 1821
Київ, Російська імперія
Помер 30 вересня (12 жовтня) 1876 (55 років)
Київ, Російська імперія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність письменник, церковний діяч
Alma mater Київська духовна семінарія[d]
Мова творів російська
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня

З життєписуРедагувати

Його батько, Іван Скворцов, був протоієреєм Києво-Софійського кафедрального собору.

Закінчив навчання в Київській духовній академії, залишився там викладачем патрології.

Заслужений ординарний професор Київської духовної академії, дійсний статський радник.

1875 року нагороджений орденом св. Володимира 3 ступеня.

Серед його праць:

  • 1862 — «Про книги Сивілл»,
  • 1863 — «Філософія святих отців та учителів церкви»,
  • 1863 — «Святий апостол Варнава»,
  • 1865 — «Вчення Григорія Нісського про достоїнство природи людської» («Праці Київської Духовної Академії»),
  • 1866 — «Святий Іустин»,
  • 1870 — «Блаженний Августин як психолог»,
  • 1871 — «Дослідження питання щодо автора творів, відомих під іменем Діонісія Ареопагіта»,
  • 1876 — «Життя Ісуса Христа по Євангеліях та народних переказах»,

ДжерелаРедагувати