Скальник
Скальник (пол. Skalnik) — лемківське село в Польщі, у гміні Новий Змигород Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 311 осіб (2011[1]).
| Село
Координати 49°34′ пн. ш. 21°28′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.467° сх. д.Координати: 49°34′ пн. ш. 21°28′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.467° сх. д.
|
.jpg)
Розташування ред.
Лежить у верхів'ях річки Віслока на північних схилах Низьких Бескидів.
Знаходиться за 6 км до центру гміни села Новий Змигород, 21 км до повітового центру Ясло і 64 км до воєводського центру Ряшева.
Історія ред.
Заснування парафії у Скальнику пов'язують з місією Кирила і Мефодія у 863 р., також із ними пов'язують ікону Матері Божої Скальницької. Перша церква була збудована з модрини, стояла в оточенні тисячолітніх дубів, з яких один зберігся досі. Скальницьким шляхом в Угорщину здійснював місію в 984 р. празький єпископ святий Войцех. Парафію згадує Ян Длугош в 1470 р. Перша відома візитація парафії Скальник відбулася в 1565—1570 рр., до неї належали також Дошниця і Березова. Податковий реєстр 1581 р. засвідчує 2,5 селянських ланів, 2 коморники без тяглової худоби і тартак.
У 1939 р. було з 340 жителів села — 110 українців і 230 поляків[2].
До 1945 р. греко-католики села належали до парафії Дошниця Дуклянського деканату, до якої також входили Галбів, Явір'я, Березова і Кути. Метричні книги провадились від 1784 р[3].
У 1945 році частину українців було переселено на схід України, а решту (5 осіб) в 1947 році між 25 і 31 травня в результаті операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі Польщі[4], на їх місце були поселені поляки.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 150 | 29 | 109 | 12 |
| Жінки | 161 | 32 | 102 | 27 |
| Разом | 311 | 61 | 211 | 39 |
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 61-62
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Skalnik // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 639. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |