Скадоксус
Скадоксус багатоквітковий
Скадоксус багатоквітковий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Amaryllidoideae
Рід: Скадоксус (Scadoxus)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scadoxus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scadoxus
EOL logo.svg EOL: 107251
IPNI: 1622-1
ITIS logo.svg ITIS: 810137
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 112587

Скадо́ксус (Scadoxus)[1] — рід отруйних багаторічних рослин родини Амарилісових, що налічує 8-9 видів. Усі його представники мають африканське походження. Серед них є декоративні і лікарські рослини.

НазваРедагувати

Назва роду утворена поєднанням двох грецьких слів: skia («тінь») від sciadon — «парасолька» та doxus — «слава». В довільному перекладі означає «славна парасолька» і вказує на яскраві суцвіття-зонтики, властиві усім скадоксусам.[2]

ОписРедагувати

 
Листя Scadoxus cinnabarinus
 
Суцвіття Scadoxus puniceus
 
Суцвіття Scadoxus cyrtanthiflorus
 
Недостиглі плоди скадоксуса багатоквіткового

Цибулинні або кореневищні трав'янисті рослини заввишки 40-120 см, геофіти, причому цибулинні види, як правило, також мають невеликі кореневища. У кореневищних скадоксусів піхви листків утворюють несправжнє стебло. Листки короткочерешкові, ланцетні або яйцеподібні, шкірясті, з потовщеною середньою жилкою та дещо нерівною, лискучою поверхнею, рівним або слабо хвилястим краєм. Їхній колір міниться від світло- до темно-зеленого.

Несправжній квітконос товстий, голий, зелений, також сформований піхвами листків, зазвичай виходить збоку від несправжнього стебла. Суцвіття — великий кулястий зонтик з 4-7 приквітками зеленого або пурпурово-червоного кольору. Зазвичай приквітки всихають ще до розкриття квіток і лише у Scadoxus membranaceus зберігаються і в період цвітіння. У більшості видів квіти спрямовані догори, у Scadoxus cyrtanthiflorus та Scadoxus nutans — пониклі. Квітки двостатеві, актиноморфні, яскраво-червоні. Пелюстки ланцетні. Тичинки довші за пелюстки, з червоними тичинковими нитками та жовтими пиляками. Плід — куляста помаранчева або червона ягода.

Усі частини скадоксусів містять алкалоїди, через що рослини є смертельно отруйними для людини і травоїдних тварин.

Число хромосом 2n = 18.[3]

Екологія та поширенняРедагувати

Переважна більшість представників роду належать до волого- та тіньолюбних рослин. Вони зростають у тропічному поясі в густих лісах, причому серед представників роду є епіфіти та такі, що ростуть у ґрунті. Кілька видів посухостійкі, такі рослини зростають на скелях та дюнах.

Оскільки рослини трапляються в регіонах з вираженою сезонністю клімату, їхньому розвитку також притаманна циклічність. Вегетативні частини починають розвой навесні після періоду зимового спокою, під час якого рослини скидають листя. У вологолюбних видів квітконоси з'являються одночасно з листям, у посухостійких розвиваються швидше за вегетативні частини, тому їхні квітки добре помітні на тлі навколишньої сухої рослинності.

У природі скадоксуси уражуються гусінню метелика Brithys crini.

Скадоксуси поширені на теренах Африки, що лежать на південь від пустелі Сахари. Вони поширені в таких країнах як Конго, Уганда, Південно-Африканська Республіка, Зімбабве, Ефіопія, Танзанія та інших. Більшість видів мають великі ареали за виключенням Scadoxus cyrtanthiflorus, який є вузьким ендеміком гір Рувензорі. За межами Африки зростає лише один з підвидів скадоксуса багатоквіткового (Scadoxus multiflorus multiflorus), ареал якого включає Аравійський півострів. 2 види та 2 підвиди скадоксусів занесені до Червоного списку південноафриканських рослин.[4] Скадоксуси також інтродуковані в Мексиці.

ЗастосуванняРедагувати

Завдяки сильній отруйності скадоксус багатоквітковий та Scadoxus cinnabarinus використовуються місцевим населенням для виготовлення отруйних стріл та лову риби. Ці види, а також Scadoxus puniceus знайшли застосування і в африканській народній медицині.

За межами своєї батьківщини скадоксуси відомі перш за все як декоративні рослини. Найчастіше в культурі трапляються скадоксус багатоквітковий, Scadoxus puniceus і Scadoxus membranaceus. Відомий штучний гібрид між першими двома видами, а також декілька сортів.

СистематикаРедагувати

Спочатку ці рослини описували в межах роду Haemanthus, який і наразі залишається філогенетично найнаближенішим до скадоксусів. В 1838 році Константін Самюель Рафінеск виділив їх в окремий рід через ряд відмінностей у будові листя. Пізніше генетичні досліди показали, що у скадоксусів диплоїдний набір хромосом дорівнює 18, а у представників роду Haemanthus 16.[3] Відомі такі синоніми:

  • Nerissa Salisb.
  • Demeusea De Wild. & T.Durand.
  • Choananthus Rendle

ВидиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. Coombes, Allen J. Dictionary of Plant Names. — London: Hamlyn Books, 1994. — С. 167.(англ.)
  3. а б Meerow, Alan W. & Clayton, Jason R. (2004), «Generic relationships among the baccate-fruited Amaryllidaceae (tribe Haemantheae) inferred from plastid and nuclear non-coding DNA sequences», Plant Systematics and Evolution 244 (3-4): 141—155.(англ.)
  4. Скадоксуси у Червоному списку південноафриканських рослин.(англ.)