Відкрити головне меню

Синенький Петро Олексійович

Петро Олексійович Синенький (січень 1901, село Великі Чорнокінці — 17 березня 1984) — український лікар-хірург, громадський діяч.

Синенький Петро Олексійович
Синенький Петро Олексійович.jpg
Народився 1901(1901)
с. Великі Чорнокінці Чортківського району
Помер 17 березня 1984
Польща
·дорожньо-транспортна пригода
Громадянство Україна Україна
Діяльність хірург
Alma mater Lviv University Faculty of Medicine[d]
Сфера інтересів український лікар-хірург, громадський діяч

Синенький Петро Олексійович у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився у січні 1901 року в с. Великі Чорнокінці на Галицькому Поділлі, нині Чортківський районТернопільщина, Україна, в родині управителя народної школи.

Навчання у Чортківській гімназії перервала війна. Після шести років навчання разом із батьком вступає до Української Галицької Армії. Під час Визвольних змагань у лавах УГА, потрапив у полон з перебуванням у Тухольському таборі військовополонених. Після звільнення з польського полону закінчує Чортківську гімназію та складає матуру в 1924 році. Того ж року розпочав навчання на медичному факультеті Українського таємного університету у Львові, однак польська влада закрила навчальний заклад. Закінчив Польський державний університет у Львові, після розпуску УТУ.

Практикував у Чорткові (зокрема, працював гімназійним лікарем[1]). Тривалий час був головою місцевого товариства "Сокіл".

У 1933 році став членом Українського Лікарського Товавариства.

Після приходу радянської влади до Чорткова ( 1939 р.), почались масові арешти та переслідування інтелігенції. Жертвою НКВС став і Петро Синенький. Його було заарештовано двічі. Перший раз у 1940 р. Про цей арешт швидко дізналися люди з міста та навколишніх сіл, які зібрали підписи та вимагали від НКВС негайного звільнення лікаря.

1941 р. заарештований вдруге та вивезений у Сибір, а саме у Норильськ, де перебувала значна кількість українських та польських в'язнів. Після 10 років заслання виїхав до Польщі. Саме перебуваючи на засланні доктор Синенький набув великого хірургічного досвіду. Як лікар, надавав лікарську допомогу та поради хворим дітям родин польських офіцерів, що були розстріляні у Катині. Згодом став помічником лікаря-хірурга із польських засланців.

Працював хірургом у шпиталях Варшави та тривалий час - у м. Страргарді. Згодом став директором цього ж шпиталю в Старгарді.

Загинув у автомобільній катастрофі 17 березня 1984 року.[2][3]

ПриміткиРедагувати

  1. Мельничук Б., Пиндус Б., Чорпіта Я. Синенький Петро Олексійович… — С. 554.
  2. Петро Синенький - лікар.. Чортківська централізована бібліотечна система. Мистецька палітра Чортківщини. 
  3. Пундій П. У світлу пам'ять патріота д-ра П. Синенького / Пундій Павло // Свобода — 1984. — № 178 — (18 вер.) — С. 4.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати