Синдром Аспергера

Синдро́м А́спергера — одне з п'яти загальних (первазивних) порушень розвитку, які характеризуються серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять. Синдром іноді називають формою високофункціонального аутизму (тобто аутизму, за якого здатність функціювати відносно збережена).

Синдром Аспергера
Asperger vs normal brain.jpg
Спеціальність психіатрія
Препарати Рисперидон[1], Оланзапін[1], Арипіпразол[1][2], Флуоксетин[1][3][4], флувоксамін[1][3][4], Сертралін[1][3][4] і Метилфенідат[5]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F84.5
OMIM 608638
DiseasesDB 31268
MedlinePlus 001549
eMedicine ped/147
MeSH D020817
CMNS: Asperger syndrome у Вікісховищі

Особи із синдромом Аспергера в популяції трапляються рідко, й вони не схожі на розумово відсталих, адже володіють, як мінімум, нормальним або ж високим інтелектом, але нестандартними чи слаборозвиненими соціальними здібностями; часто через це їхні емоції та соціальний розвиток, а також інтеграція відбуваються зазвичай пізніше. Синдром часто характеризується також вираженою незграбністю.[6]

Історичні відомостіРедагувати

Синдром одержав назву на честь австрійського психіатра і педіатра Ганса Аспергера (нім. Hans Asperger), який у 1943 році описав спостереження за близько 400 дітьми, що відрізнялися від однолітків відсутністю здібностей до невербальної комунікації, обмеженою емпатією до однолітків і фізичною незграбністю. Сам Аспергер використав термін «аутистична психопатія».[7]

Термін «синдром Аспергера» запропонувала до медичного вжитку англійський психіатр Лорна Вінг (англ. Lorna Wing) у публікації 1981 року[8]. Сучасна концепція синдрому з'явилася у 1981 році[9] і, після періоду популяризації, на початку 1990-х були вироблені діагностичні стандарти.[10] З приводу різних аспектів синдрому все ще залишається багато невирішених питань. Так, невідомо, чи відрізняється цей синдром від високофункціонального аутизму;[11] частково з цієї причини, не встановлена його поширеність.[12] Запропонували взагалі відмовитися від діагнозу «синдром Аспергера», замінивши його на діагноз «хвороба аутистичного спектру» із зазначенням ступеня тяжкості.[13]

Причини виникненняРедагувати

Точна причина синдрому невідома. Хоча дослідження припускають можливість генетичної бази,[12] але не існує відомої генетичної етіології.[14][15] Нейровізуалізація також не ідентифікує ясної загальної патології.[12] Немає і єдиного лікування, а дані на користь ефективності існуючих методів підтримки обмежені.[12] Підтримка має на меті покращення симптомів і функціювання, та спирається на поведінкову терапію, зосереджуючись на специфічних дефіцитах, спрямована на коригування низьких комунікаційних здібностей, нав'язливих або повторюваних рутинних дій і фізичної незграбності.[16] Стан більшості дітей поліпшується у міру дорослішання, але соціальні та комунікаційні проблеми можуть залишитися. Деякі дослідники та особи із синдромом Аспергера вважають правильним розглядати синдром Аспергера як відмінність, а не інвалідність, яку треба лікувати.[17][18]

У масовій культуріРедагувати

У кіноРедагувати

  • У 2007 році вийшла кінострічка «Бен Ікс» про молодого хлопця із синдромом Аспергера, замкнутого у фентезійному світі MMORPG ArchLord.
  • У 2009 році вийшов повнометражний мультфільм «Мері та Макс» про 8-річну дівчинку з Австралії та 44-річного чоловіка з Нью-Йорка, який страждає на синдромом Аспергера. Вони листуються впродовж 18 років.
  • У фільмі «Дорогий Джон» є герої з подібними формами аутизму, які описують словом англ. autistic.
  • У фільмі «Мене звати Хан» герой із синдромом Аспергера хоче зустрітися з президентом, щоб сказати йому про те, що він не терорист.
  • У фільмі «Моцарт і кит[en]» (2005) з Джошем Гартнеттом і Радою Мітчелл, актори грають двох закоханих, що страждають на синдром Аспергера.
  • У фільмі «У космосі почуттів не буває» (швед. «I rymden finns inga känslor») (2010) 18-річний Симон, що страждає на синдром Аспергера, шукає нову подругу для свого старшого брата.
  • У венесуельській теленовелі «Ідеальна жінка» (Venevision, 2010) у головної героїні Мікаели Гомес діагностовано синдром Аспергера.
  • У британській короткометражці «Мовчазні речі» («Silent Things») головний герой Джек — хворий на синдром Аспергера, а його подруга — аутист.
  • У фільмі «Надзвичайно гучно і неймовірно близько» головний герой — хлопчик 11 років Оскар Шелл страждає на синдром Аспергера.
  • Стрічка «Адам» («Adam») розповідає про взаємини між молодим чоловіком, що страждає на синдром Аспергера, та його сусідкою.
  • У фільмі «Джейн хоче хлопця» («Jane Wants a Boyfriend») Режисер: Уілльям Салліван; Дата виходу: 11 листопада 2015 року. Сумна(?) історія про життя дівчини з синдромом Аспергера. Вона пробує знайти собі хлопця за допомогою своєї старшої сестри.
  • У 2015 році вийшла кінострічка «Відпадний препод 2» (Fack ju Göhte 2), у якій один із учнів пана Мюллера мав синдром Аспергера.
  • У фільмі «Смак чудес» герой із синдромом Аспергера закохується.
  • У фільмі «Тіло і душа» (угор. Testről és lélekről) — 2017 року, поставленому режисеркою Ільдіко Еньєді, головна героїня має синдром Аспергера.
  • Корейський фільм «Людина з планом» (The Plan Man), 2014 р. — романтична комедія. Синдром Аспергера у головного героя.
  • Фільм Сніговий пиріг (англ. Snow Cake), 2006 р., реж. Марк Еванс. Синдром у головної героїні. Фільм демонструвався і обговорювався на ІІ Міжнародній конференції з проблем аутизму в Уельсі.

У серіалахРедагувати

  • У серіалі «Доктор Хаус» Марта Мастерз, за словами акторки що грає її роль, страждає на синдром Аспергера.
  • Один з героїв серіалу «Юристи Бостона» Джеррі Есперсон (Крістіан Клеменсон) страждає на синдром Аспергера. Джеррі часто тримає руки на стегнах, підстрибує і гарчить. Незважаючи на дивну поведінку, він є талановитим юристом і справжнім професіоналом у сфері фінансового права.
  • У серіалі «Батьківство» (Parenthood, 2010) один із головних героїв дізнається, що у його сина синдром Аспергера.
  • В американському серіалі «Анатомія пристрасті» (інша назва «Анатомія Грей») на синдром Аспергера страждає кардіохірург Вірджинія Діксон.
  • У канадському серіалі «Регенезіс» один з головних героїв біохімік Боб Мельников (Дмитро Чеповецький) страждає на синдром Аспергера.
  • В американському телесеріалі «Вплив» одна з героїнь — злодійка Паркер має деякі ознаки, притаманні синдрому Аспергера.[19]
  • Синдрому Аспергера присвячена восьма серія п'ятнадцятого сезону анімаційного серіалу «Південний Парк»South Park»), яка називається «Ass Burgers».
  • У телеситкомі «Спільнота»Community»), один з головних героїв, Ебед, регулярно демонструє ознаки синдрому Аспергера, іноді навіть переходячи в стан, близький за симптомами до аутизму.
  • В аніме-серіалі «Sakurasou no Pet na Kanojo» (укр. «Кішечка із Сакурасо») у головної героїні, Масіро Сііни, всі ознаки синдрому Аспергера. Вона не тільки не вміє налагоджувати стосунки з оточенням, але й не в змозі навіть повноцінно доглядати за собою. При цьому вона є геніальним художником.
  • У датсько-шведському серіалі «Міст» синдром Аспергера у головної героїні, офіцера шведської поліції Саги Нурен.
  • У серіалі «Теорія великого вибуху» один з головних героїв Шелдон Купер має всі ознаки синдрому Аспергера.
  • В українському серіалі «Новенька», який вийшов у 2019 році, один з героїв — маленький син Анатолія Огнієвського, директора елітної школи, страждає на синдром Аспергера.
  • У серіалі «Перші ластівки» студент Іван Кожух має цей синдром.

У літературіРедагувати

  • 2003 року вийшла книжка «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона, написана від імені підлітка-аутиста.
  • У 2011 році було опубліковану книгу Дж. Піколт «Домашні правила» про хлопця, який страждав синдромом Аспергера.
  • У книзі «Хлопчик, який впав на землю»The boy who fell to earth») хлопчик страждає на синдром Аспергера[20]
  • У новелі американської письменниці Кетрін Ерскін «Пересмішник» (2010) головна героїня, маленька дівчинка Кейтлін, має синдром Аспергера.
  • У головної героїні трилогії «Міленіум» Стіга Ларссона Лісбет Саландер підозрюється подібне захворювання. Однак остаточний діагноз їй так і не поставили. Вона не змогла закінчити школу. У 12-річному віці вона потрапила до лікарні для душевнохворих. Коли вона виписалася звідти, її визнали недієздатною. Але попри це вона володіє фотографічною пам'яттю і є одним з найкращих хакерів у Швеції.
  • У романі «Vremena Goda» автора Анни Борисової (один з псевдонімів Григорія Чхартишвілі) синдром Аспергера є у персонажа на ім'я Емен.
  • У романі-трилері «Дружина мого чоловіка» письменниці Джейн Коррі синдром Аспергера спостерігається у трьох персонажів — Деніела, Тома та Джо.
  • 2017 року у видавництві «Віват» вийшла книга Марка Лівіна «Ріки та дороги», де головний герой Матвій має синдром Аспергера, окрім того, описаний внутрішній шлях «подолання» хлопцем своїх страхів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Klin A. Asperger's syndrome // Adolescent medicine clinics — 2006. — Vol. 17, Iss. 3. — P. 771–88; abstract xiii. — ISSN 1547-3368doi:10.1016/J.ADMECLI.2006.06.010
  2. Ching H., Pringsheim T. Aripiprazole for Autism Spectrum Disorders (ASD) // Cochrane Database of Systematic ReviewsCochrane, 2011. — ISSN 1469-493X; 1361-6137doi:10.1002/14651858.CD009043
  3. а б в Baskin J. H., Sperber M., Price B. H. Asperger syndrome revisited // Reviews in neurological diseases — 2006. — Vol. 3, Iss. 1. — P. 1–7. — ISSN 1545-2913; 1949-4378
  4. а б в Foster B., King B. H. Asperger syndrome: to be or not to be? // Current Opinion in PediatricsLippincott Williams & Wilkins, 2003. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 491–494. — ISSN 1040-8703; 1531-698X; 1080-8116doi:10.1097/00008480-200310000-00008
  5. Myers S. M., Johnson C. P. Management of Children With Autism Spectrum Disorders // Pediatr.American Academy of Pediatrics, 2007. — Vol. 120, Iss. 5. — P. 1162–1182. — ISSN 0031-4005; 1098-4275; 0210-5721doi:10.1542/PEDS.2007-2362
  6. F84.5
  7. Whonamedit? — A dictionary of medical eponyms. Hans Asperger
  8. Wing L (1981). Asperger's syndrome: a clinical account. Psychol Med 11 (1): 115–29. PMID 7208735. doi:10.1017/S0033291700053332. Процитовано 2015-02-07. 
  9. Klin A, Pauls D, Schultz R, Volkmar F (2005). Three diagnostic approaches to Asperger syndrome: Implications for research. J of Autism and Dev Dis 35 (2): 221–34. PMID 15909408. doi:10.1007/s10803-004-2001-y. 
  10. Woodbury-Smith MR, Volkmar FR (January 2009). Asperger syndrome. Eur Child Adolesc Psychiatry 18 (1): 2–11. PMID 18563474. doi:10.1007/s00787-008-0701-0. 
  11. Klin A (2006). Autism and Asperger syndrome: an overview. Rev Bras Psiquiatr 28 (suppl 1): S3–S11. PMID 16791390. doi:10.1590/S1516-44462006000500002. 
  12. а б в г McPartland J, Klin A (2006). Asperger's syndrome. Adolesc Med Clin 17 (3): 771–88. PMID 17030291. doi:10.1016/j.admecli.2006.06.010. 
  13. 299.80 Asperger's Disorder. DSM-5 Development. American Psychiatric Association. Архів оригіналу за 2010-12-25. Процитовано 2010-12-21. 
  14. Matson JL, Minshawi NF (2006). Etiology and prevalence. Early intervention for autism spectrum disorders: a critical <a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc2ODAtMTg5NjE1ODI%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3MTgtMTcxNjQ5NjA%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3ODItMTk0NjMzNTg%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=analysis" target="_blank" alt="<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3ODItMTI0ODQxNTI%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=mba" target="_blank" alt="mba.ru" title="mba.ru" style="">mba</a>.ru" title="mba.ru" style="">analysis</a>" target="_blank" alt="<a href="http://cityadspix.com/tsclick-BQCE4WRF-SLZKVXTQ?&sa=mh&sa1=&sa2=&sa3=&sa4=&sa5=&bt=20&pt=9&lt=2&tl=1&im=MTc1NS0wLTE0MjAyMzc3MTgtMTM2OTQ4MzM%3D&fid=NDQ1NzU2Nzc1&kw=mba" target="_blank" alt="mba.ru" title="mba.ru" style="">mba</a>.ru" title="mba.ru" style="">analysis</a>" target="_blank" alt="mba.ru" title="mba.ru" style="">analysis</a>. Amsterdam: Elsevier Science. с. 33. ISBN 0-08-044675-2. 
  15. Klauck SM (2006). Genetics of autism spectrum disorder (PDF). Eur J of Hum Genet 14 (6): 714–720. doi:10.1038/sj.ejhg.5201610. 
  16. National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) (2007-07-31). Asperger syndrome fact sheet. Архів оригіналу за 2007-08-21. Процитовано 2007-08-24.  NIH Publication No. 05-5624.
  17. Clarke J, van Amerom G (2007). 'Surplus suffering': differences between organizational understandings of Asperger's syndrome and those people who claim the 'disorder'. Disabil Soc 22 (7): 761–76. doi:10.1080/09687590701659618. 
  18. Baron-Cohen S (2002). Is Asperger syndrome necessarily viewed as a disability?. Focus Autism Other Dev Disabl 17 (3): 186–91. doi:10.1177/10883576020170030801.  A preliminary, freely readable draft, with slightly different wording in the quoted text, is in: Baron-Cohen S (2002). Is Asperger's syndrome necessarily a disability? (PDF). Cambridge: Autism Research Centre. Архів оригіналу за 2008-12-17. Процитовано 2008-12-02. 
  19. Dean Devlin, creator of Leverage - CliqueClack Interview | CliqueClack. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2013-01-26. 
  20. Review: Kathy Lette's The Boy Who Fell to Earth (англ.)