Сиглоїт

Сиглоїт (рос. сиглоит; англ. sigloite; нім. Sigloit m) — мінерал з групи гордоніту. Знайдений у вигляді псевдоморфоз по кристалах паравокситу в родовищі Сігло (Ллалагуа, Болівія), за назвою якого і названо мінерал (C.S.Hurlbut, R.Honea, 1962). Син. — гідропаравоксит.

Сиглоїт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)
IMA-номер	IMA1967 s.p.
Абревіатура	Sig
Nickel-Strunz 10	8.DC.30
Інші характеристики
Названо на честь	Siglo Veinte mined
Типова місцевість	Siglo Veinte mined

Опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: (Fe³⁺, Fe²⁺) Al₂[O|(OH) | (PO₄)₂]∙8H₂O.
• 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): FeAl₂[PO₄]₂(OH)₃•7H₂O.

Склад у % (з родовища Сігло): Fe₂O₃ — 13,53; FeO — 2,76; Al₂O₃ — 21,09; P₂O₅ — 27,47; H₂O — 33,55. Домішки: MgO (0,87); Na₂O (0,44); K₂O (0,26); MnO (0,24); SiO₂ (0,11).

Сингонія триклинна. Пінакоїдальний вид. Густина 2,35. Тв. 3,0-3,5. Колір солом'яно-жовтий. Спайність по (010) досконала, по (001) ясна.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сиглоїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Сиглоїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.