Серце Карла
Фото зорі 1 березня 2011 року
| |
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | Гончих Псів |
Пряме піднесення | 12г 56х 1,69с |
Схилення | +38° 19′ 5,9″ |
Видима величина (V) | 2,89[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0VpSiEu |
показник кольору U−B | -0,32 |
яскравість B | 2,810±0,003[2] |
показник кольору B−V | -0,115±0,007[2] |
яскравість V | 2,874±0,004[2] |
Тип змінності | α2 CVn (прототип) |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,06 |
індекс m1 | 0,19 |
індекс c1 | 0,63 |
індекс Hβ | 2,78[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 2,820[2] |
Мінімальна яскравість | 2,900[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
5,47[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -233,43± 1,01[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 29,60 ± 1,04[2] мас |
Відстань | 110,19 світлових років 33,78 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD112413 |
Хара (Серце Карла, α Гончих Псів, HD 112413) — найяскравіша зоря сузір'я Гончих Псів (приблизно 2,9m), хімічно пекулярна, подвійна зоря. Система перебуває на відстані близько 110 світлових років від Сонця[2]. Один із компонентів подвійної системи — α2 — є змінною спектрального класу A0[1] і слугує прототипом класу змінних.
Історія назви
ред.Назва зорі — Хара — є ім'ям однієї з міфологічних собак Аркада, який асоціюється із сусіднім сузір'ям Волопаса (ім'ям другої собаки — Астеріон — названо β Гончих Псів)[3].
Також для зорі вживалася назва «Серце Карла» (лат. Cor Caroli). 1660 року Чарльз Скарборо запропонував для сузір'я, що містило єдину зорю α Гончих Псів, назву Cor Caroli Regis Martiris (Серце Карла, Короля Мученика). Сузір'я було присвячено Карлу I, страченому Кромвелем в 1649 році, батькові короля Карла II, при дворі якого й перебував Чарльз Скарборо. В атласах XVIII століття і пізніше фіксується помилкова назва — Серце Карла II. Сузір'я проіснувало до кінця XIX століття. Після скасування сузір'я назва лишилася за α Гончих Псів.[джерело?]
Змінність
ред.Цей розділ потребує доповнення. |
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність зорі з періодом 5,47 доби в межах від Hmin= 2,90 до Hmax= 2,82[2].
Пекулярність
ред.Зоряна атмосфера HD112413 має підвищений вміст європію[1].
Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля, оціненої з аналізу наявних ліній металів, становить 1531,3± 500,8 Гаус.[4]
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Гончі Пси // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |