Серпантинка

табірний підрозділ Сєввостлага і слідча в'язниця НКВС

Табір «Серпантинка» або «Серпантинна» (рос. Серпантинка, Серпантинная[1]) — зміцнені в літературі назву місця виконання розстрільних вироків при стані Хатыннах[2], яке стало синонімом гаранинщины, друге з таких місць по таборах Сєввостлага і слідча в'язниця НКВС, організовані в середині 1930-х років. Назву отримав через звивисту дорогу до нього. Знаходився приблизно в двадцяти кілометрах на північний схід від районного центру Магаданської області — селища Ягодне, по дорозі на копальню «Штурмова» (колиш.), на північному перевалі хребта Черського по правому березі річки Хатиннах (на лівому березі знаходився табірний підрозділ «Відрядження Челюскін»).

Серпантинка
Дата створення / заснування 1930-ті
Зображення
Країна  СРСР
Адміністративна одиниця Магаданська область
Власник Північно-Східний ВТТ
Оператор Народний комісаріат внутрішніх справ
Мапа

Координати: 62°42′07″ пн. ш. 150°01′05″ сх. д. / 62.702222000027774129° пн. ш. 150.018056000027769414° сх. д. / 62.702222000027774129; 150.018056000027769414

Назва стало відомо завдяки згадці в художній літературі (мемуари) вижили в ув'язненні на Колимі, а також пам'ятника страченим, встановленим неподалік, у селищі Хатыннах. Місцеві краєзнавці проводять збір матеріалів для відновлення історичної правди (протоколи розстрілів з датами і місцем страти).[3]

Історія

ред.

У Серпантинці виконувалися смертні вироки, які були винесені трійками-трибуналами для ув'язнених Колими. Табір, по периметру, був обтягнутий колючим дротом. У кутах квадрата стояли сторожові вишки з кулеметами. Над входом до табору висів лозунг: «Праця в СРСР — справа честі, справа слави, справа доблесті і геройства (Й. В. Сталін)».

У таборі застосовувалися тортури[4]. Розстрільні накази зачитувалися майже щодня і число розстріляних за день деколи сягало сотні, засуджені за 58 статтею[5]. Тут були знищені близько 30 тисяч осіб[6]. Тіла вбитих у канавах засипали землею. «Серпантинка» спорожніла після розстрілу Єжова. Після смерті Сталіна табір стерли з лиця землі (вишки і бараки були підірвані).

За Енн Епплбом, цей табір навмисне було збудовано в якомога холоднішому та темнішому місці Колими. Він був потужніше укріпленим, в порівнянні з іншими схожими таборами. Тільки його назва слугувала залякуванням для в'язнів: висилка на Серпантинку прирівнювалась до смертного вироку. За розповіддю одного з небагатьох, що вижили, бараки там

  «були такі набиті, що сидіти на підлозі можна було тільки по черзі, інші стояли. Вранці відчинялися двері, і викликали 10–12 осіб по прізвищах. Ніхто не відповідав. Тоді хапали абикого і везли на розстріл»[7].  


Про табір згадали у 1980-і роки, коли тут почали видобуток золота. Однак, разом з гірською породою на промивний конвеєр стали потрапляти зуби, кістки і кулі. Старателі тут працювати відмовилися і видобуток золота зупинили[8].

Твори про Серпантинку

ред.
  • Дмитро Волзький. Серпантинка[9].
  • Віктор Сербський. Уроки географии[10].

Меморіал

ред.

У долині Хатиннаха, так званій, Долині Смерті, поруч з копальнею імені Водоп'янова і табором «Серпантинка», був встановлений меморіал пам'яті. Півтораметровий гранітний пам'ятник на честь жертв політичних репресій встановили 22 червня 1991 року. Він був зведений всупереч бажанню місцевої влади[11]. Схожий на грубу робочу рукавицю, з написом на дошці:«На цьому місці в 1930-х роках була слідча тюрма «Серпантинка». Тут страчені десятки тисяч репресованих громадян, прах яких покоїться в Долині Смерті»[12].

Примітки

ред.
  1. За нами придут корабли: Список реабилитированных лиц, смертные приговоры в отношении которых приведены в исполнение на территории Магаданской области. Бессмертный барак (рос.). Процитовано 1 листопада 2022.
  2. Мета В.И., Диденко В.В. (2000). Жертвы Колымы. Магадан (русский) . Магадан: МАОВТИ. с. 304 с.
  3. "К сожалению, «Серпантинка» была…": новый ответ колымского краеведа Ивана Паникарова "Плохому сигналу" | Новости. vesma.today. Процитовано 1 листопада 2022.
  4. Гаранин и «гаранинщина» (Материалы научно-практической конференции) [Архівовано 2015-06-20 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Илья Федорович ТАРАТИН [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Колымские лагеря(рос.)
  7. Енн Епплбом. Історія ГУЛАГу. Розділ 12. Покарання і заохочення. с. 512. ISBN 966-518-355-9. Процитовано 25 жовтня 2020.
  8. Колыма OFFROAD 2009(рос.)
  9. Дмитрий Волжский. Серпантинка.(рос.)
  10. Виктор Сербский. Уроки географии [Архівовано 2010-03-31 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Серпантинка на віртуальному музеї ГУЛАГу [Архівовано 2018-12-18 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Людина з Колими. https://day.kyiv.ua/. Процитовано 25 жовтня 2020.

Література

ред.

Посилання

ред.