Серно-Соловйович Микола Олександрович

Серно-Соловйович Микола Олександрович (13 (25) грудня 1834, Петербург — 14 (26) лютого 1866, Іркутськ) — російський революціонер і публіцист. Один з організаторів «Землі і волі». Брат Олександра Серно-Соловйовича.

Серно-Соловйович Микола Олександрович
Народився13 грудня 1834(1834-12-13)[2]
Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Помер14 лютого 1866(1866-02-14)[1][2] (31 рік)
Іркутськ, Російська імперія[3]
ПохованняЄрусалимський цвинтарd
Країна Російська імперія
Діяльністьписьменник, соціолог, журналіст, революціонер, публіцист
Галузьполітика[4] і публіцистика[4]
Alma materОлександрівський ліцейd
Знання мовросійська[4]
Брати, сестриAleksandr Aleksandrovič Serno-Solov'evičd

Біографія

ред.

Закінчив Олександрівський ліцей у Петербурзі (1853). В 1853—59 — на державній службі. В 1860 за кордоном зблизився з О. І. Герценом і М. П. Огарьовим, співпрацював у виданнях Вільної російської друкарні. Восени 1861 — навесні 1862 в Петербурзі був членом ЦК "Землі і волі", один з авторів її програмних документів, сприяв розвиткові зв'язків між петербурзьким і лондонським центрами російського визвольного руху. Став одним з найближчих соратників М. Г. Чернишевського. Мав зв'язки з революційними демократами України. Заарештований 7 (19) липня 1862, ув'язнений у Петропавловській фортеці, за "процесом 32-х" відправлений на довічне заслання до Сибіру.

Посилання

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  3. а б Серно-Соловьевич Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б в Чеська національна авторитетна база даних