Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.

Середньодніпровська культура
Зображення
Місце розташування Білорусь
Наступник Сосницька культура
Час/дата початку 3200 до н. е.
Час/дата закінчення 2300 до н. е.
CMNS: Середньодніпровська культура у Вікісховищі

Датується радіовуглецевим методом 3200—2300 рр до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу ранні племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя.

Головними знахідками середньодніпровської культури є

Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.

Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.

Розподіл

ред.

Як вказує назва, вона була зосереджена в середній течії Дніпра і є одночасною з останньою фазою, а потім спадкоємицею індоєвропейської ямної культури , а також останньої фази трипільської культури .

Географічно середньодніпровська культура стоїть безпосередньо за територією, яку займає культура кулястих амфор (південно-східна), і, починаючись трохи пізніше і триваючи трохи довше, в іншому вона їй одночасна.

Фатьяново -баланівська культура , у свою чергу, вважається східним продовженням середньодніпровської культури.

Пам'ятки середньодніпровської культури

ред.

Найкраще досліджені в Україні місця поселень Середньодніпровської культури — Ісківщина біля Канева, а також Пекарі та Княжа Гора.

Пам'ятки раннього етапу

ред.

Долинка, Новоселки, Мокіївка, Гамарна, Яблонівка, Деренковець, Іванівка, Беркозівка, Зеленки, Липовець, Курти, Кагарлик, Забара, Гришенци, Шандра, Городище.

Пам'ятки середнього етапу

ред.

Пам'ятки пізнього етапу

ред.

Домантове, Пекарі, Канів, Трахтемирів, Зарубинці, Козинці, Бортничи, Селище-5, Старосілля, Завалівка, Євминка, Погорелівка, Мар'янівка, Новоселки, Коритне, Шуляки, Дубрівка, Мокіївка, Медвин, Хирівка, Деренковець, Будківка, Нетеребки, Іванівка, Ємчиха, Зеленки, Гамарня, Гамарня-Яблунівка, Потік, Моства.[1]

Джерела та література

ред.
  1. Археология Украинской СССР. Том 1 (російською) . Київ: Наукова думка. 1985. с. 363.