Долото́ (прасл. *dьl̥bto, від *dьl̥bti — «довбати»)[1], руби́ло[2] — столярний чи теслярський інструмент, призначений для видовбування отворів, гнізд, пазів і т. п. Долото відрізняється від стамески способом застосування: при роботі долотом здійснюються удари по рукоятці, а по стамесці ударів здебільшого не здійснюють. Інша відмінність долота від стамески — товщий металевий стержень. Непрофесіонали часто використовують стамески замість долота.

Долота різних форм.

Опис ред.

Звичайно має вигляд насадженого на рукоятку довгастого металевого бруса з заточеним робочим кінцем. Має рукоятку, здебільшого зроблену з деревини твердих порід дерева. З торцевого боку на руків'я обов'язково насаджують металеве кільце: для запобігання розколюванню від ударів молотка чи киянки. При роботі долото звичайно тримають однією рукою, прикладаючи ріжучим кінцем до оброблюваної деталі й другою рукою завдаючи удари молотком чи киянкою по протилежному кінцю.

Долота бувають різної ширини: залежно від розміру гнізд, які тесляру потрібно довбати. Плоске долото служить для очищення гнізд з боків і має вигляд грубої столярної стамески. Лезо його заточується або з одного боку, подібно до столярної стамески, або ж з двох. Для роблення круглих отворів вживається півкругле долото, фаска якого заточується зовні, як у півкруглої столярної стамески[3].

У гірництві ред.

Докладніше: Бурове долото

Долото — основний елемент бурового інструмента для механічного руйнування гірських порід, цементного каменю і різних предметів при ударно-канатному і шарошковому бурінні свердловини.

У хірургії ред.

Хірургічне долото призначене для довбання кісток (трепанації) при хірургічних операціях.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  2. Долото [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] // Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
  3. Плотничное дело // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела ред.

Посилання ред.