Калантай Сергій Гаврилович

український актор театру та кіно
(Перенаправлено з Сергій Калантай)

Сергій Гаврилович Калантай (нім. Sergey Kalantay; нар. 31 травня 1964(19640531), Київ, УРСР, СРСР) — український і німецький актор театру і кіно. Член Національної спілки кінематографістів України. Заслужений артист України (2019)[1].

Сергій Гаврилович Калантай
Народився 31 травня 1964(1964-05-31) (60 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Діяльність кіноактор, актор театру
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Дружина Наталя Калантай
IMDb nm1579108
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Життєпис

ред.

Народився 31 травня 1964 року в Києві.

У 1985 році закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого (курс професорки нар. арт. України В. І. Зимньої). Протягом 1985—1992 років працював у Київському театрі на Подолі.

З 1996 року співпрацював з мюнхенськими театрами «Fisch&Plastik» та «Viel Lärm um Nichts» (Німеччина).

З 1998 року викладав акторську майстерність у приватній театральній школі «Athanor Akademie» (м. Бурггаузен) і «Otto Falkenberg schule» (м. Мюнхен).

У 2003 році закінчив Вищу німецьку акторську школу DSA (м. Мюнхен) за спеціальністю «медіа-режисер і актор TV та радіо».

З 2008 року — актор мюнхенського театру «Fisch&Plastik».

З 2016 року актор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

З 2020 року викладає в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого. З 2022 року Керівник і Майстер кіноакторського курсу МАК (майстерність актора кіно).

Із 2023 року є членом Правління Національної Спілки Кінематографістів України.

Мешкає в Києві та Мюнхені.

Кінокар'єра

ред.

У кінематографі дебютував у 1982 році, зігравши роль в українській радянській картині-стрічці художнього характеру «Ще до війни».

Протягом 2000-х років знявся у понад 20 фільмах і телепрограмах в Австрії, Швейцарії, Німеччині, Польщі.

Починаючи з 2007 року, активно запрошується в українські, російські та білоруські художні кінострічки. У його доробку вже понад 100 ролей.

Фільмографія

ред.
  • 2008 — «Геній порожнього місця»
  • 2008 — «Катарсис»
  • 2008 — «Відлига»
  • 2008 — «Рідні люди»
  • 2009 — «Вагома підстава для вбивства»
  • 2009 — «Йохан та Марія»
  • 2009 — «Пастка»
  • 2009 — «Мелодія для шарманки»
  • 2009 — «Прощення»
  • 2009 — «Зовсім інше життя»
  • 2010 — «Мільйон до неба»
  • 2010 — «Сусіди»
  • 2010 — «Врятуй і збережи»
  • 2011 — «Балада про бомбера»
  • 2011 — «Доставити за будь-яку ціну»
  • 2011 — «Небесні родичі»
  • 2011 — «Чемпіони з підворіття»
  • 2012 — «Жіночий лікар»
  • 2012 — «Історії графомана»
  • 2012 — «Кохаю, тому що кохаю»
  • 2012 — «Мама мимоволі»
  • 2012 — «Мама, я льотчика люблю»
  • 2012 — «Мріяти не шкідливо»
  • 2012 — «Одеса-мама»
  • 2013 — «Разом назавжди»
  • 2013 — «Жіночий лікар-2»
  • 2013 — «Кохання з випробувальним терміном»
  • 2013 — «Звичайна справа»
  • 2013 — «Пізнє каяття»
  • 2014 — «Братні узи»
  • 2014 — «Київський торт»
  • 2014 — «Лабіринти долі»
  • 2014 — «Пограбування по-жіночому»
  • 2014 — «Швидка допомога»
  • 2014 — «Трубач»
  • 2014 — «Я буду чекати тебе завжди»
  • 2015 — «Відьма»
  • 2015 — «Гетьман»
  • 2015 — «Ніконов і Ко»
  • 2015 — «Відділ 44»
  • 2015 — «Офіцерські дружини»
  • 2017 — «Курка»
  • 2019 — «Таємниці» — Іван Федорович Грищук (головна роль)
  • 2019 — «Звонар»
  • 2019 — «Замок на піску» — Борис Павлович
  • 2019 — «Кровна помста» — Павло
  • 2019 — «На твоєму боці» — Михайло
  • 2019 — «На твоєму боці-2» — Михайло Володенко
  • 2019 — «Легіони» («Legiony») — майор Орлов (major Orłow)
  • 2019 — Сторонній/Stranger — Зезуля
  • 2020 — «Спадщина брехні» — Селенко
  • 2020 — Операція «Дезертир» — полковник Шульц
  • 2020 — «Два серця» — Іван Петрович
  • 2020 — «Будинок під парою орлів» («Dom pod Dwoma Orłami») — командир транспорту (Dowódca Transportu)
  • 2021 — «Різниця у віці» — італійський дизайнер
  • 2021 — «Шалені бджолярі» — дід
  • 2021 — «Крок назустріч» — батько
  • 2021 — «Джек і Лондон» — голова фірми
  • 2021 — «Божевільні» — Лікар
  • 2021 — «Мертві лілії» — Аркадій Львович
  • 2023 — «7 Бажань»
  • 2023 — «Солдатик» — лікар
  • 2023 — «Недоконаний час» («Czas niedokonany») — Ільченко (Ilczenko)
  • 2023 — «Камінь, ножиці, папір» — лікар
  • 2024 — «Дай мені крила» — Войтенко
  • 2024 — «Примарна спадщина» — батько Олі

Нагороди і призи

ред.
  • Премія за кращу акторську роботу на театральному фестивалі «Золотий Лев» (1991, Львів, вистава «Вертеп»).
  • Перша премія на республіканському конкурсі артистів естради в Ужгороді в 1989 році. Дует «Лис Микита» разом з Анатолієм Гнатюком.

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 22 серпня 2019 року № 616/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України». Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 2 вересня 2019.

Посилання

ред.