Семейко Микола Іларіонович
Микола Іларіонович Семейко (25 березня 1923 року — 20 квітня 1945 року) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурман того ж полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.
| Микола Іларіонович Семейко | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 25 березня 1923 Слов'янськ | |||||||||||
| Смерть | 20 квітня 1945 (22 роки) Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія, Третій Райх[1] загиблий у бою | |||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | |||||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||||
| Рід військ |  Штурмова авіація | |||||||||||
| Освіта | Луганське вище військове авіаційне училище штурманів (1942) | |||||||||||
| Роки служби | 1940—1945 | |||||||||||
| Партія | ВКП(б) | |||||||||||
| Звання |  Капітан авіації | |||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Біографія
ред.Семейко Микола Іларіонович народився 25 березня 1923 року в місті Слов'янськ (нині Донецька область, Україна) у родині службовця. За національністтю — українець.
Закінчив неповну середню школу № 12, яка носить його ім'я.
В 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів і в тому ж році — Курси вдосконалення командного складу.
На фронтах Німецько-радянської війни з березня 1943 року. Був командиром екіпажа, ланки, заступником командира, командиром і штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку, почавши бойову діяльність під Сталінградом, брав участь у боях на річці Міус, за звільнення Донбасу, Криму, України, Білорусі, у складі військ Південного, 4-го Українського і 3-го Білоруського фронтів.
До жовтня 1944 року був штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурманом того ж полку 1-й гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-й повітряної армії 3-го Білоруського фронту.
20 квітня 1945 року, на наступний день після присвоєння звання Героя Радянського Союзу, загинув у повітряному бою в Східній Пруссії.
До свого останнього вильоту М. І. Семейко зробив 227 бойових вильотів на штурм ворожих військ, в результаті яких він особисто знищив і пошкодив сім танків, 10 артилерійських гармат, п'ять літаків на ворожих аеродромах, 19 автомашин з військами й вантажами, паровоз, підірвав два склади з боєприпасами, придушив 17 вогневих точок зенітної артилерії, знищив багато іншої бойової техніки й живої сили супротивника.
Нагороди
ред.
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за мужність і героїзм, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітанові Семейко Миколі Іларионовичу надано звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка». Однак, наступного дня, після підписання Указу про присвоєння йому геройського звання він загинув у повітряному бої в Східній Пруссії.
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року Семейко Микола Іларионович посмертно нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».
Нагороджений:
- двома Орденами Леніна,
- чотирма Орденами Червоного Прапора,
- Орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня,
- Орденом Олександра Невського,
- Орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня,
- медалями.
Пам'ять
ред.- На батьківщині двічі Героя Радянського Союзу М. І. Семейка встановлене його бронзове погруддя, названа площа та вулиця.
Примітки
ред.- ↑ Семейко Николай Илларионович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела та література
ред.- Хойнацька Л. М. Семейко Микола Іларіонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 521. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
ред.- Семейко // Велика Вітчизняна війна 1941—1945: енциклопедія / Гл. ред. М. М. Козлов — М.: Рад. Енциклопедія, 1985. — С. 646. — 832 с.(рос.)