Семейко Микола Іларіонович

Микола Іларіонович Семейко (25 березня 1923 року — 20 квітня 1945 року) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурман того ж полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.

Микола Іларіонович Семейко
Народження 25 березня 1923(1923-03-25)
Слов'янськ
Смерть 20 квітня 1945(1945-04-20) (22 роки)
Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія, Німеччина[1]
загиблий у бою
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Штурмова авіація
Освіта Луганське вище військове авіаційне училище штурманів (1942)
Роки служби 19401945
Партія ВКП(б)
Звання CCCP air-force Rank kapitan infobox.svg Капітан авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Богдана Хмельницького III ступеня Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Семейко Микола Іларіонович народився 25 березня 1923 року в місті Слов'янськ (нині Донецька область, Україна) у родині службовця. За національністтю — українець.

Закінчив неповну середню школу № 12, яка носить його ім'я.

В 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів і в тому ж році — Курси вдосконалення командного складу.

На фронтах Німецько-радянської війни з березня 1943 року. Був командиром екіпажа, ланки, заступником командира, командиром і штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку, почавши бойову діяльність під Сталінградом, брав участь у боях на річці Міус, за звільнення Донбасу, Криму, України, Білорусі, у складі військ Південного, 4-го Українського і 3-го Білоруського фронтів.

До жовтня 1944 року був штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурманом того ж полку 1-й гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-й повітряної армії 3-го Білоруського фронту.

20 квітня 1945 року, на наступний день після присвоєння звання Героя Радянського Союзу, загинув у повітряному бою в Східній Пруссії.

До свого останнього вильоту М. І. Семейко зробив 227 бойових вильотів на штурм ворожих військ, в результаті яких він особисто знищив і пошкодив сім танків, 10 артилерійських гармат, п'ять літаків на ворожих аеродромах, 19 автомашин з військами й вантажами, паровоз, підірвав два склади з боєприпасами, придушив 17 вогневих точок зенітної артилерії, знищив багато іншої бойової техніки й живої сили супротивника.

НагородиРедагувати

  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за мужність і героїзм, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітанові Семейко Миколі Іларионовичу надано звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка». Однак, наступного дня, після підписання Указу про присвоєння йому геройського звання він загинув у повітряному бої в Східній Пруссії.
  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року Семейко Микола Іларионович посмертно нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Нагороджений:

Пам'ятьРедагувати

 
Бюст Миколи Семейка у Слов'янську біля школи № 12, у який він учився. Створений у 1948, скульптор С. Н. Попова. До 1956 стояв на однойменній площі.
  • На батьківщині двічі Героя Радянського Союзу М. І. Семейка встановлене його бронзове погруддя та названа площа.

ПриміткиРедагувати

  1. Семейко Николай Илларионович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Семейко // Велика Вітчизняна війна 1941—1945: енциклопедія / Гл. ред. М. М. Козлов — М.: Рад. Енциклопедія, 1985. — С. 646. — 832 с.(рос.)

ПосиланняРедагувати