Селиська (Львівський район)
Сели́ська — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 311 осіб. Орган місцевого самоврядування — Романівська сільська рада[6].
| село Селиська | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Львівський район |
| Громада | Бібрська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060010360027910 |
| Облікова картка | с. Селиська[1] |
| Основні дані | |
| Населення | 311 |
| Площа | 2,8 км² |
| Густота населення | 111,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81214[2] |
| Телефонний код | +380 3263[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′21″ пн. ш. 24°23′34″ сх. д. / 49.70583° пн. ш. 24.39278° сх. д.Координати: 49°42′21″ пн. ш. 24°23′34″ сх. д. / 49.70583° пн. ш. 24.39278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
341 м[4] |
| Відстань до обласного центру |
36 км[5] |
| Відстань до районного центру |
15 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Старе Село |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81213, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Романів, вул. Зелена, 1-А[6] |
| Сільський голова | Горішний Іван Семенович[6] |
| Карта | |
  Селиська | |
 Селиська | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Перша писемна згадка про село датується 6 червня 1455 року[7].
За шематизмом 1763—1765 років Селиська належали до Старосільського ключа. За списками 1763 року в селі мешкало 220 греко-католиків та 22 римо-католики[8].
У жовтні 1930 року село постраждало від пацифікації, яку проводила польська влада. На село було накладено контрибуцію та побито багато селян. Капралом 14-го полку уланів Язловецьких Владиславом Родзінським, пострілом з карабіну було вбито українця Дмитра Підгірного, що втікав разом з іншими від переслідування карної експедиції[9].
У 1943—1944 роках, під час окупації краю військами Вермахту, ляндкомісар в Ходорові видав наказ до солтисів громад, щоб вони подали список остарбайтерів, що втекли з Німеччини й повернулися додому, а також дезертирів з Баудінсту та дивізії СС «Галичина» аби вони зголосились до ляндкомісаріату для отримання «кенкарти» (посвідка на проживання). Не оминув той наказ й Селиська і 6 січня 1944 року німецька жандармерія спільно з українською поліцією наскочили на село з метою виявлення дезертирів та відправки їх до лав дивізії. Заарештували двох хлопців, але шляхом до Бібрки їх визволили повстанці. Більше окупаційна влада таких наскоків не провадила[10].
Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953) ред.
15 червня 1944 року розвідувальний загін, що складався з радянських партизанів та вояків польської самооборони полонила чотирьох місцевих селян, що працювали у полі поблизу лісу. Після допиту їх було страчено і того ж дня упівцями виявлено їх понівечені тіла. Місцеве лісництво було спалене. Відділ УПА чисельністю близько 130 осіб провів на терені того лісу розвідку і у так званому, Чорному лісі, що біля села Копані виявлено табір радянських партизанів чисельністю близько 200 осіб. Спостережний пункт, що розташовувався поблизу їх бункерів було знищено. Тоді ж решта радянських партизанів відкрила сильний вогонь по відділу УПА з 57 важких кулеметів та гранатометів. З огляду на дуже мале поле огляду стрільців, в бою, що тривав 15 хвилин, відділ відступив. Партизани втратили 20 вояків вбитими та багато поранених. Втрати упівців: п'ятеро поранених, один вбитий та один зник безвісти[11].
29—31 серпня 1944 року в лісі, неподалік села, перебувала сотня УПА окремого призначення «Сіроманці»[12].
13 травня 1945 року на території села перебувала чота «Довбні» з сотні УПА «Свободи». Командир повстанців провів мітинг, на якому були присутні близько 60 місцевих жителів[13].
Пам'ятки, визначні місця ред.
- Дерев'яна церква Перенесення мощів святого Миколая (ПЦУ), збудована у 1860 році. Збудований з дерева храм тридільний у плані, одноверхий. Стоїть на високому фундаменті. Вівтарем орієнтований на схід, до якого з півночі примикає мурована ризниця. Зруб нави ширший від бічних. Восьмерик над навою завершується шатровим верхом із ліхтарем, оббитими бляхою. Ліхтарі розташовані також і на гребенях дахів вівтарної частини і бабинця. До бабинця із заходу прибудований ґанок, у якому розміщені два входи. Оточена церква широким піддашшям навколо, оперте на кронштейни. Під опасанням відкритий зруб, а стіни вище покриті ґонтом. Це додає значної окраси церковці. Вікна виглядають автентичними — прямокутної форми і розміщені в один ряд. На південний-захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця з відкритим нижнім ярусом, накрита шатровим верхом[14]. Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1470-м[15]. Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
- Мурований храм Перенесення мощів святого Миколая (УГКЦ). Від 1929 року парохом села був священик Микола Содомора, у 1952 році репресований радянською владою[16].
- Будівля школи, збудована у 1909—1920 роках. Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2905-м[15].
Відомі люди ред.
- Степан Куропась (1 жовтня 1900, Селиська — 11 серпня 2001, Чикаго, США) — український громадський діяч у США, мемуарист.
- Микола Маринович — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії. З 1920 року мешкав у селі Селиська, був головою місцевої читальні «Просвіти»[17].
Освіта ред.
До 2012 року в селі діяла Селиська середня загальноосвітня школа[18]. Нині в селі працює дошкільний навчальний заклад «Промінчик».
Примітки ред.
- ↑ Облікова картка с. Селиська, Львівська область, Перемишлянський район. rada.gov.ua. Верховна рада України. Процитовано 14 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Прогноз погоди в с. Селиська. weather.in.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ а б Відстані від села Селиська. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ а б в Романівська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Смерека Б. В. Старосільська маєтність у Львівській землі… — С. 248.
- ↑ Смерека Б. В. Старосільська маєтність у Львівській землі… — С. 260.
- ↑ На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Європі. — Третє незмінене видання. — Нью-Йорк : Говерля, 1978. — С. 25. — (Матеріяли й Документи ч. 2)
- ↑ Літопис УПА_НС_т.13_кн.2, 2009, с. 18.
- ↑ Літопис УПА_НС_т.13_кн.2, 2009, с. 56.
- ↑ Сотня окремого призначення УПА «Сіроманці». google.com. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Романюк М. Сотня УПА «Свободи» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
- ↑ Церква Перенесення Мощів Св. Миколи (1860). decerkva.org.ua. Дерев'яні храми Західної України. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ а б Пам'ятки культурної спадщини Перемишлянського району Львівської області. peremrda.gov.ua. Перемишлянська райдержадміністрація. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Репресоване духовенство: Справа священика Миколи Содомори. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «Гал-інфо». 25 жовтня 2019. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ К. Є. Науменко Маринович Микола [Архівовано 23 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 507. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ Селиська СЗШ. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
Джерела ред.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 13: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943–1952. Книга 2 / П. Сохань, П. Й. Потічний (співголови); Г. Боряк, В. В'ятрович, Я. Дашкевич, Ю. Котляр, В. Лозицький, Р. Пиріг, О. Удод, Ю. Шаповал (редколегія); В. Мороз, О. Вовк (упорядники); HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім. М. C. Грушевського. — Київ—Торонто : Літопис УПА, 2009. — Т. 13. — С. 18—22, 56—58. — ISBN 978-966-2105-13-1.
- Смерека Б. В. Старосільська маєтність у Львівській землі Руського воєводства: територія і населення у XVI-XVIII ст. // Острозька давнина. — 2019. — Вип. 6. — С. 234—266.
- Siedliska 1.) rus. Sełyska, wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 512. (пол.)
Посилання ред.
- Бібрська громада Перемишлянський район, Львівська область. gromada.info. Варіанти. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- На Перемишлянщині створили першу об'єднану громаду. varianty.lviv.ua. Варіанти. 18 липня 2018. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2020.
- Археологія та стародавня історія Перемишлянського району. zamky.com.ua. 12 липня 2015. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |