Вікіпедія

Секс у космосі

Секс у космосі — статевий акт в умовах невагомості чи екстремальному середовищі космічного простору. Мала гравітація впливає як на фізіологічні процеси, так і на фізичну взаємодію партнерів. З іншого боку, якщо ж пара рухається відносно інших навколишніх об'єктів, це може призвести до зіткнень. Також існують припущення, що запліднення та вагітність у позаземних умовах можуть бути проблематичними[1][2][3][4].

Акторка Ванна Бонта з її чоловіком в 2suit в момент мікрогравітації під час польоту в G-Force One для зйомок серії документальних фільмів «Загадки Всесвіту» (третій сезон, четверта серія: «Секс у космосі»)

Тема сексу в космосі набуває вагомості у світлі довготермінових місій із дослідження та проектів освоєння космосу як колонізації Місяця чи Марса. Вчений Стівен Гокінг заявив у 2007 році, що можливо саме виживання людства буде залежати від успішності подолання жорстких умов космічного простору[5][6][7].

Проблематика

ред.

Навіть якщо космічні агентства публічно рідко піднімають тему сексуальних відносин між космонавтами, питання сексу під час майбутніх довготривалих космічних місій стає предметом досліджень. Місія до Марса запланована НАСА може тривати для екіпажу з шести до восьми осіб близько 30 місяців. У таких умовах тісних стосунків на думку Національної академії наук США не уникнути. На думку антрополога Університету Південної Каліфорнії Лоуренса Палінкаса питання статевих відносин при тривалих місіях неможливо замовчати[8]. Пол Рут Вольпе, біоетик Пенсільванського університету та радник НАСА з 2001 року, стверджує, що раніше чи пізніше космічна агенція мусить зайнятися цією темою[9].

Вже у 1973 році Айзек Азімов піднімав питання пов'язаних з сексом можливостей та ризиків[10]. У 1976 році в Радянському Союзі з'явилася публікація про органи розмноження щурів після космічного польоту. Павло Моргунов, прес-секретар російського Інституту медико-біологічних проблем[ru], підтвердив у 2007 році, що статевий акт та пов'язане з ним розмноження становлять проблему, яку необхідно буде розв'язати в майбутньому[11]. Фізик та науковий фантаст Артур Кларк заявив, що: «Невагомість призведе до нової форми еротики»[12]. На думку експертів бажаним наслідком сексу стало би збагачення та збалансування нудних буднів довготривалих місій[13]. Поряд з біологічними аспектами при розмноженні необхідно розглядати також і етичні питання. Оскільки далекою метою космічних польотів є знаходження та заселення планет, придатних для життя поза Сонячною системою, може стати необхідним розмноження для збереження біологічного виду під час польотів тривалістю в десятиліття[11].

Фізіологічні аспекти

ред.

Під час космічних польотів були помічені численні фізіологічні зміни, багато з яких можуть впливати на секс та розмноження, хоча залишається незрозумілим, чим саме викликані ці зміни — зміною гравітації, радіацією, шумом, вібрацією, ізоляцією, порушеним циркадним ритмом, стресом чи комбінацією цих факторів[14].

Гравітація та мікрогравітація

ред.

Найголовніша проблема при розгляді позаземного розмноження — це відсутність відчутного гравітаційного прискорення. Життя на Землі, а, відповідно, і всі репродуктивні та онтогенетичні процеси всіх наявних видів та їх пращурів розвинулися під постійним впливом земного тяжіння. Внаслідок цього необхідно вивчити як космічне середовище впливає на критичні фази розмноження та розвитку ссавців, а також на процеси пов'язані із заплідненням, ембріональним розвитком, вагітністю, народженням, післяпологового розвитку та батьківської турботи[15]. Гравітація впливає на всі аспекти хребетного розвитку, включаючи клітинну структуру та функціонування, розвиток системи органів та навіть поведінки. Оскільки гравітація регулює експресію генів ссавців, це може мати значні наслідки для успішного продовження роду в позаземних умовах.

Серед досліджень розмноження ссавців в умовах мікрогравітації були експерименти з щурами. І хоча зародок розвивався правильно після повернення до нормальної гравітації, щури, які були вирощені в умовах мікрогравітації не могли випрямлятися[16]. Інше дослідження вивчало запліднення мишей в мікрогравітації. І хоча і в цій, і в контрольній групі народилися здорові миші після повернення до нормальної гравітації, дослідники відмітили, що успішних запліднень було менше в умовах мікрогравітації[17]. Наразі, повністю в умовах мікрогравітації не було вирощено ні мишей, ні щурів[18].

Психологічні аспекти

ред.

Психологічні наслідки сексу та розмноження під час польотів настільки ж неоднозначні як і пов'язані фізіологічні виклики. У найближчому майбутньому космічні екіпажі будуть відносно малочисельними. Якщо злягання відбудеться між членами екіпажу, це може мати наслідки для відносин серед екіпажу і, тому, на успіх місії та діяльність екіпажу[19][20]. Психологічне здоров'я, сумісність та спарювання — це все будуть фактори, що визначатимуть відбір екіпажу для довготривалих та позаземних місій.

Любов Сєрова, спеціаліст російського Інституту медико-біологічних проблем в галузі відтворення в умовах космічного польоту, каже, що: «після періоду адаптації до невагомості, люди не потребуватимуть для сексу в космосі ніяких спеціальних приладів, ніяких еластичних ременів чи надувних труб», а також, що: «ми вивчаємо вплив невагомості на репродуктивні функції тіл самців та самиць на прикладі ссавців, особливо щурів». Загальний висновок, що секс у космосі не являє собою фізичної проблеми та, що особи достатньо мотивовані для участі в космічному польоті не будуть відволікатися через секс[21].

Дослідження

ред.

Наскільки відомо, ще не проводилися дослідження статевого акту в космосі між людьми. Також немає жодної інформації щодо сексу між космонавтами, який відбувся. У 2001 році російський космонавт Талгат Мусабаєв заявив в інтерв'ю «Російській газеті», що, незважаючи на плітки, ніякого сексу в космосі не було[22]. Німецький космонавт Ульріх Вальтер сказав у 2011 році: «Будьте спокійні, сексу в шатлі та в американській частині космічної станції ніколи не відбувалося»[23].

У 2010 році наробила шуму розповідь науково-популярного письменника П'єра Колера в книжці «La Dernière Mission»[24], про яку також писала газета «Ґардіан». При цьому посилалися на документ НАСА (№ 12-571-3570), який було опубліковано 28 листопада 1989 року групою Usenet (alt.sex)[25] і відповідно до якого у 1996 році космонавтами на одному з польотів космічних човників тестувалися різноманітні позиції для сексу[26][27]. Доповідь НАСА виявилася пізніше містифікацією[28]. Вже в березні 2010 року прес-секретар НАСА Браян Уельх назвав документ міськими легендами[29].

Все ж, статеві акти в космосі часто досліджувалися на тваринах. Так, російські науковці дослідили вплив невагомості на сексуальне життя тварин на борту космічного апарату Фотон-М[en]. Супутник транспортував ящірок, плодових мух та мікробів. Він стартував 19 липня 2014 року та залишився в космосі (близько 500 кілометрів над поверхнею Землі) лише шість тижнів замість запланованих восьми. Мухи розмножилися; ящірки замерзли внаслідок технічних проблем[30].

Регламент

ред.

Не існує жодних розпоряджень, які би однозначно стосувалися теми сексу на борту. Відповідно до «Кодексу професійної відповідальності космонавтів», космонавти НАСА зобов'язані поводитися з гідністю. «Кодекс поведінки екіпажу» Міжнародної космічної станції вимагає наступне: «Жоден член екіпажу МКС не повинен показувати своєю поведінкою, що віддається перевага певним особам під час місії»[31]. У керівництві НАСА щодо здоров'я команди опублікованому в 2007 році тема сексу не піднімалася. Річард Уільямс, відповідальний за здоров'я космонавтів, ухилявся від роз'яснення з обґрунтуванням, що статевий акт непов'язаний зі здоров'ям у космосі, а радше є питанням поведінки і тому входить в компетенцію інших колег[9].

Реалізація статевого акту

ред.

Невагомість призведе до значного ускладнення статевого акту в космосі. Відповідно до Ульріха Вальтера, статевий потяг у перші дні перебування в космосі значно знижений, допоки не встановиться гормональний баланс відповідно до нових умов: «Під час десятиденного польоту в космічному човнику ми думали про все, окрім одного»[32]. Невагомість призводить до надлишку крові у верхній частині тулуба, що викликає недомагання та головні болі. Зокрема, голова здувається і має на приблизно 10 % більший охват ніж на Землі[2].

Поряд із загальним поганим самопочуттям у космосі, гірший кровообіг нижньої частини тулуба чоловіків може призводити на думку Гаральда Леша[de] до проблем з ерекцією[33]. Однак, навіть якщо ерекція після адаптації до умов і настане[34], можуть виникнути проблеми з виконанням статевого акту через недостатнє зчеплення. Біолог Асена Адреадіс з Массачусетського університету[en] пояснила британській газеті Дейлі Мейл: «Займатися сексом у невагомості надзвичайно важко, бо немає ніякого зчеплення і до того ж ти постійно зіштовхуєшся зі стінами»[35]. Через штовхальні рухи партнерів буде відштовхувати одне від одного. Статевий акт можливий лише із застосуванням допоміжних матеріалів. Так, пропонується надувний тунель, куди пара ковзає. Пару можна також зв'язувати еластичними ременями[34]. Уже в 1992 році вчителька з Істона в Массачусетсі запропонувала конструкцію з таких ременів, які мали би уможливити статевий акт у невагомості. Реймонд Нунан з Інституту сексу в Нью-Йорці заявив, що використання цієї системи могло би бути корисним для зменшення літного стресу космонавтів[10].

Іншими пропонованими варіантами є прив'язування одного з партнерів до рейки, у той час як інша, активна особа, може вільно рухатися тримаючись за інші рейки. Також обговорювалися альтернативні моделі, коли за аналогією до спарювання дельфінів парі допомагає третя особа[36]. Для запобігання зменшенню кров'яного тиску в ногах радянською космічною агенцією були розроблені штани низького тиску. Використання таких штанів повинно значно посилити сексуальне збудження[37].

Ризик запліднення

ред.

Статевий акт у космосі викликає також питання етичного характеру. Так, російський космонавт Талгат Мусабаєв заявив, що секс не повинен відбутися через невідомі ризики при можливій вагітності: «Ми не знаємо, які будуть наслідки для зародку»[38].

Керрі Уолтон, Нью-Йоркський невролог, хоча і вважає, що зачаті та народжені в космосі діти будуть життєздатними, однак не на Землі. На його думку, м'язи, серце, імунна система та кістки будуть недостатньо міцними для виживання[34]. Відомо, що перебування на космічних станціях протягом місяців може значно шкодити дорослому людському тілу (перед усім м'язам та кісткам). Можна очікувати, що ще більша шкода буде заподіяна дітям під час їхнього росту[35]. Важко також уявити самі пологи в космосі. Як сказала Асена Адреадіс: «Це пекло, народжувати в невагомості»[35].

Прецеденти

ред.

Випадки сексуальних стосунків у космосі невідомі. Під час восьмимісячної симуляції на Землі життя в космічній станції відбувся випадок сексуального домагання канадської вченої російським членом екіпажу[39]. Лоуренс Палінкас очікує, що при довготривалих місіях у космосі складуться ситуації, подібні до ситуацій при довготривалих перебуваннях на ізольованих дослідницьких станціях в Антарктиці. Там постійно відбуваються сексуальні відносини між членами екіпажу[39]. У вересні 1992 року подружня пара Марк Чарльз Лі[en] та Ненсі Джен Дейвіс здійснили політ в рамках місії Спейс Шаттлу STS-47. Вони одружилися під час підготовки до місії. Щоби виключити можливість сексуального контакту, обидва космонавти працювали в різних змінах[23]. Франк Шетцінг казав у жовтні 2009 року, що були чутки про ніби-то романи між російськими та американськими космонавтами[40].

У червні 2015 року Pornhub оголосив про плани провести першу порнографічну зйомку в космосі. Для цього запущено краудфандинг-кампанію для фінансування проекту названого «Сексплорейшн» з метою зібрати 3,4 мільйона доларів США за 60 днів. Якщо фільм буде профінансовано, його випуск запланований на 2016 рік після шестимісячного тренування двох виконавців та екіпажу з шести осіб.[41][42] Хоча компанія заявляє про переговори з багатьма приватними космічними перевізниками[en], вона відмовилася їх назвати з «остраху, що це може викликати непотрібні негативні наслідки»[41]. Стаття в Space.com[en] про цю кампанію відмітила, що у 2008 році, Virgin Galactic відмовилася від пропозиції в один мільйон доларів від неназваної сторони для зйомок порнофільму на борту SpaceShipTwo[42].

Іспанська компанія Private Media Group зняла фільм Експеримент Уран: частина друга, де відбувається дійсний статевий контакт в умовах невагомості, щоправда, на борту літака. Через складнощі процесу зйомки та обмеження бюджету вийшло відзняти лише 20-секундний сюжет за участі порноакторів Сільвії Сейнт та Ніка Ланга[43].

Суспільне сприйняття

ред.

Питання сексуального життя в космосі неодноразово піднімається в суспільстві. Письменник Франк Шетцік постійно про це гумористично спекулює у своїх роботах[44]. Йоахім Фухсберґер[de] піднімав тему сексу в невагомості вже у 1985 році перед телевізійною публікою[45].

Мільярдер Річард Бренсон, котрий хоче пропонувати туристичні космічні польоти на своїх човниках Virgin Galactic та SpaceShipTwo, обіцяє з цими польотами також і сексуальну першість: «Яка пара буде мати першою секс у космосі? Невагомий секс, це було би щось»[46].

Одна з серій документальної телевізійної передачі «Загадки Всесвіту» 2009 року була присвячена «Сексу в космосі» (3-тя серія, 4-й сезон)[47].

Багато з художніх фільмів також піднімали цю тему: «Місячний гонщик», «Халепа на колесах[en]», «Наднова», «Куб 2: Гіперкуб» та «Чужий». До таких фільмів можна також зарахувати «Барбарелла» Роже Вадима[48].

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Werner Gruber, Heinz Oberhummer, Martin Puntigam: Wer nichts weiß, muss alles glauben. Ecowin, Salzburg 2010, ISBN 978-3-902404-93-0.(нім.)
  • Robert A. Freitas Jr., Sex in Space. В «Sexology Today». 48 (квітень 1983), стор. 58-64. (Онлайн: Препринт [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] зі списком публікацій про секс у космосі з 1973—2010 років)(англ.)
  • Sex in Space, in: Star Observer, Ausgabe 8-9/2000, SRO-Verlag, Purkersdorf 2000, ISSN 1605-4601.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Monks, Keiron (9 квітня 2012). Повний вперед: Секс у космосі. Metro. Free Daily News Group Inc./Star Media Group. Архів оригіналу за листопад 10, 2014. Процитовано 12 червня 2015. [Архівовано 2014-11-10 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ а б Бойль, Алан (24 липня 2006). Ускладнення у відкритому космосі. NBCNews.com. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.(англ.)
  3. ↑ Секс у космосі: чи це можливо? [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], Caroline Hoek; 7 April 2012(нід.)
  4. ↑ S'envoyer en l'air dans l'espace [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] Par Kieron Monks, Metro World News; 11 Avril 2012(фр.)
  5. ↑ Hui, Sylvia (13 червня 2006). Гокінг каже, що люди мають колонізувати космос. Space.com. Purch. Associated Press. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 3 січня 2009.(англ.)
  6. ↑ Hui, Sylvia (13 червня 2006). Гокінг: Люди повинні поширитися в космосі. The Washington Post. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.(англ.)
  7. ↑ Delange, Catherine (20 травня 2012). Важливість сексу в космосі. Cosmos[en]. Архів оригіналу за червень 12, 2015. Процитовано 12 червня 2015.(англ.)
  8. ↑ Оригінальна цитата: «With the prospect of a very long-term mission, it's hard to ignore the question of sexuality». Меґґі МакКі: «Позаземний секс може наразити на небезпеку місії [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]»(англ.)
  9. ↑ а б НАСА уникає тему сексу [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
  10. ↑ а б Jonathan Margolis, O: The Intimate History of the Orgasm(англ.)
  11. ↑ а б Сімоне Шліндвайн: «Секс на космічній станції: чи можуть чоловіки в космосі? [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]»(нім.)
  12. ↑ Оригінальна цитата: «Weightlessness will bring new forms of erotica». Т. А. Геппенгеймер, «Колонії в космосі, Глава 11: Що робити суботнім вечором? [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]», 1977 на вебсторінці National Space Society(англ.)
  13. ↑ Меґґі МакКі: «History Channel покаже спеціальний випуск про „секс у космосі“ [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]»(англ.)
  14. ↑ Jennings, RT; Santy, PA (1990). Розмноження в космічному середовищі: Частина II. Проблематика людського розмноження. Obstetrical & Gynecologial Survey. 45 (1): 7—17.(англ.)
  15. ↑ Ronca, April E (2003). Розвиток ссавців у космосі. 9: 217—251. doi:10.1016/S1569-2574(03)09009-9. ISSN 1569-2574.(англ.)
  16. ↑ B, Fritzsch; LL, Bruce (October 1995). Utricular and saccular projections of fetal rats raised in normal gravity and microgravity. NLM Gateway Search. ASGSB Bull. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 25 січня 2014. [Архівовано 2011-08-09 у Wayback Machine.](англ.)
  17. ↑ Wakayama, Sayaka; Kawahara, Yumi та ін. (25 серпня 2009). Dey, Sudhansu (ред.). Detrimental Effects of Microgravity on Mouse Preimplantation Development In Vitro. PLoS ONE. Public Library of Science. 4 (8): e6753. Bibcode:2009PLoSO...4.6753W. doi:10.1371/journal.pone.0006753. ISSN 1932-6203. PMC 2727478. PMID 19707597. Архів оригіналу за лютий 17, 2015. Процитовано травень 1, 2019.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.)
  18. ↑ Crawford-Young, Susan J. (2006). Effects of microgravity on cell cytoskeleton and embryogenesis. The International Journal of Developmental Biology. 50 (2/3): 183—191. doi:10.1387/ijdb.052077sc. ISSN 0214-6282. PMID 16479487. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2016. Процитовано 25 січня 2014.(англ.)
  19. ↑ Gallagher, Barbara (January 2000). Ніякого космічного сексу?. Scientific American. Nature Publishing Group. 282 (1): 22. doi:10.1038/scientificamerican0100-22. ISSN 0036-8733. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.(англ.)
  20. ↑ Harrison, Albert A. (1 жовтня 2002). Spacefaring: The Human Dimension (вид. revised). Los Angeles: University of California Press. ISBN 978-0-520-23677-6.(англ.)
  21. ↑ Karash, Yuri (16 березня 2000). Секс у космосі: з Росії... з любов'ю. Space.com. Purch. Архів оригіналу за липень 10, 2008. Процитовано 25 січня 2014.(англ.)
  22. ↑ Відповідно до німецької прес-агенції: «І все ж ніякого сексу в космосі [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]»(нім.)
  23. ↑ а б Ульріх Вальтер, «Секс у космосі — типово по американські [Архівовано 15 вересня 2013 у Wayback Machine.]»(нім.)
  24. ↑ Pierre Kohler, La Dernière Mission.
  25. ↑ Роберт А. Фрейтас-молодший, «Секс у космосі [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]», коментар до попередньої публікації в Sexology Today, квітень 1983, стор. 58-64(англ.)
  26. ↑ Джон Генлі, Космонавти тестують секс у космосі — та чи зрушилась земля? [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], Гардіан, лютий 2000(англ.)
  27. ↑ «Клуб на висоті в 100000 миль» [Архівовано 9 січня 2006 у Wayback Machine.], Wired(англ.)
  28. ↑ Секс у космосі [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  29. ↑ Девід Шмедер, Останні дні [Архівовано 10 грудня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  30. ↑ Заморожені ящірки: Секс-експеримент у космосі закінчився смертельно [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.], Spiegel Online, 2.(нім.)
  31. ↑ Оригінальна цитата: «No ISS Crew Member shall, by his or her conduct, act in a manner which results in or creates the appearance of: 1) giving undue preferential treatment to any person or entity in the performance of ISS activities;…» В кодексі поведінки для екіпажу Міжнародної космічної станції [Архівовано 3 червня 2014 у Wayback Machine.].(англ.)
  32. ↑ Сильно обмежений статевий потяг [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
  33. ↑ Harald Lesch: Bad Vibrations — Sex im Weltraum. В: Der Außerirdische ist auch nur ein Mensch: Unerhört wissenschaftliche Erklärungen. Knaus, München 2010, ISBN 978-3-8135-0382-1(англ.)
  34. ↑ а б в Клеменс Мах, Секс у космосі [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], raumfahrer.net, 5.(нім.)
  35. ↑ а б в Секс у невагомості викликає проблеми [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], Hessische/Niedersächsische Allgemeine, 4.(нім.)
  36. ↑ Ніна Целлер: «Секс у космосі: без крові в геніталіях [Архівовано 5 березня 2015 у Wayback Machine.]»(нім.)
  37. ↑ Бернд Шу: Пусте небо [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].(нім.)
  38. ↑ Ніякого сексу в космосі [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
  39. ↑ а б Maggie McKee: «Позаземний секс може наразити на небезпеку місії [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]»(англ.)
  40. ↑ Франк Шетцінг в інтерв'ю: «Боягузи або дурні» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].(нім.)
  41. ↑ а б Moye, David (10 червня 2015). Pornhub Crowdfunds First Porn Shot In Space. The Huffington Post. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.(англ.)
  42. ↑ а б Wall, Mike (11 червня 2015). Sex in Space: Porn Group Wants to Crowdfund Zero-G Adult Film. Space.com. Архів оригіналу за червень 12, 2015. Процитовано 12 червня 2015.(англ.)
  43. ↑ Zero Gravity Sex Film Up for Award (архівна сторінка). www.space.com (англ) . 20 червня 2000. Архів оригіналу за 20 червня 2000. Процитовано 13 липня 2021.
  44. ↑ Андреа Гердеґен: «Секс у космосі можливий [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]»(нім.)
  45. ↑ Der Stern, Jahrgang 38, Ausgabe 46-52, 1985.(нім.)
  46. ↑ Оригінальна цитата англійською мовою походить з видання журналу Playboy, «Близнюки Вінклевосс купують політ у космос валютою Bitcoin [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]», в Zeitschrift News, 7.(нім.)
  47. ↑ History розвідує таємниці космосу [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], повідомлення на вебсторінці Universal Networks, 28.(нім.)
  48. ↑ Wiebke Brauer: Барбарелла: Напівголими в космосі [Архівовано 25 червня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Секс_у_космосі&oldid=43730662