Вікіпедія

Сексуальне зловживання

небажана сексуальна поведінка

Сексуальне зловживання (англ. sexual abuse) — небажана сексуальна поведінка людини чи групи людей щодо іншої людини в ситуації, коли та не усвідомлює того, що відбувається зловживання (наприклад, вуаєризм), перебуває в несвідомому стані, під впливом алкоголю або наркотику, або не здатна зрозуміти, що відбувається. Воно включає в себе різні види сексуального насилля та злочинів, такі як: недоречні дотики, домагання, природне чи неприродне проникнення, статеві акти без згоди, зґвалтування і спроби зґвалтування, інцест або розбещення, ексгібіціонізм і т. ін.[1][2] Більшості випадків, злочинці й жертви знають один одного.[3]

Сексуальне зловживання може бути здійснене за допомогою сили, обману, підкупу, шантажу, або будь-якого іншого засобу, який ставить одне з осіб у виграшне становище.

Злочинця називають сексуальним насильником або (часто пейоратив) розбещувачем. Використання дитини або інших осіб молодше віку згоди для сексуальної стимуляції, називають сексуальним насильством над дітьми або розбещенням.

Жертви

ред.

Члени подружжя

ред.

Подружнє сексуальне зловживання є однією з форм домашнього насильства. Коли насильство включає в себе загрози небажаного сексуального контакту або примус до сексу з боку чоловіка/дружини або колишнього супутника, воно може стати зґвалтуванням, залежно від юрисдикції, або може являти собою напад.[4]

Діти

ред.

Сексуальне зловживання над дітьми є формою насильством, в якому доросла людина чи підліток зловживає дитиною задля отримання сексуального задоволення.[5][6] Воно включає в себе безпосередньо статеві контакти дорослого або літньої людини, непристойне оголення (геніталій, жіночих сосків і т. д.) дитини чи для дитини з метою задовольнити власні сексуальні бажання, залякування або входження в довіру з сексуальними намірами, прохання або примушення дитини до участі у сексуальній діяльності, показ порнографії або використання дитини для її виробництва.[5][6][7]

Наслідками сексуального насильства над дітьми є сором і самозвинувачення,[6] депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу, проблеми з самоповагою, сексуальна дисфункція, хронічний тазовий біль, наркоманія, самоушкодження, суїцидальні думки, межовий розлад особистості і схильність до повторної віктимізації в зрілому віці.[6] Сексуальне насильство над дітьми є фактором ризику спроби самогубства.[6] Крім того, деякі дослідження показали, що сексуальне насильство в дитинстві є фактором ризику для вчинення насильства з боку інтимного партнера у чоловіків.[8] Велика частина шкоди, заподіяної потерпілим стає очевидним через роки після того, як зловживання відбулося. Що стосується наркоманії, дослідження Рігер та ін. має попередні висновки про те, що несприятливі життєві події підвищують потяг до наркотиків і демонструють зв'язок між підвищеною лімбічною реакцією на кокаїн.[9]

Сексуальне насильство з боку члена сім'ї — форма інцесту, і результатом є більш серйозна і довготривала психологічна травма, особливо у разі батьківського інцесту.[10]

Інші тварини

ред.

Сексуальне зловживання виявлене й у тварин; наприклад, серед пінгвінів Аделі.[11]

Подальше читання

ред.
  • Sorenson, Susan B. (1997). Violence and Sexual Abuse at Home: Current Issues in Spousal Battering and Child Maltreatment, New York: Haworth Press. ISBN 1-56024-681-2
  • Leigh Ann Reynolds. «People with Mental Retardation & Sexual Abuse. The Arc Q & A», Arc National Headquarters, 1997
  • Baladerian, N. (1991). «Sexual abuse of people with developmental disabilities». Sexuality and Disability. 9 (4): 323—335. doi:10.1007/BF01102020.
  • Sobsey, D. (1994). Violence and Abuse in the Lives of People With Disabilities: The End of Silent Acceptance? Baltimore: Paul H. Brookes Publishing Co. ISBN 978-1-55766-148-7
  • Sobsey D. and Varnhagen, C. (1989). «Sexual abuse and exploitation of people with disabilities: Toward Prevention and Treatment». In M. Csapo and L. Gougen (Eds) Special Education Across Canada (pp. 199–218). Vancouver Centre for Human Developmental Research
  • Valenti-Hien, D. and Schwartz, L. (1995). «The sexual abuse interview for those with developmental disabilities». James Stanfield Company, Santa Barbara: California.
  • Baur, Susan (1997), The Intimate Hour: Love and Sex in Psychotherapy. Boston: Houghton-Mifflin Co. viii, 309 p. ISBN 0-395-82284-X
  • Walker, Evelyn, and Perry Deane Young (1986). A Killing Cure. New York: H. Holt and Co. xiv, 338 p. N.B.: Explanatory subtitle on book's dust cover: One Woman's True Account of Sexual and Drug Abuse and Near Death at the Hands of Her Psychiatrist. Without ISBN
  • White-Davis, Donna (2009). Lovers in the Time of Plague.

Примітки

ред.
  1. ↑ Sexual Assault and Abuse Against Women: What You Need To Know. webmd.com. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 13 січня 2019.
  2. ↑ 18 U.S. Code § 2242 - Sexual abuse. law.cornell.edu. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 13 січня 2019.
  3. ↑ Sexual abuse. American Psychological Association. 2018 American Psychological Association. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  4. ↑ Patricia, Mahoney. The Wife Rape Fact Sheet. National Violence Against Women Prevention Research Center. National Violence Against Women Prevention Research Center. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 28 січня 2018.
  5. ↑ а б Child Sexual Abuse. Medline Plus. U.S. National Library of Medicine. 2 квітня 2008. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 13 січня 2019.
  6. ↑ а б в г д Committee on Professional Practice and Standards (COPPS); Board of Professional Affairs (BPA); American Psychological Association (APA); Catherine Acuff; Steven Bisbing; Michael Gottlieb; Lisa Grossman; Jody Porter; Richard Reichbart; Steven Sparta; C. Eugene Walker (August 1999). Guidelines for Psychological Evaluations in Child Protection Matters. American Psychologist. 54 (8): 586—593. doi:10.1037/0003-066X.54.8.586. PMID 10453704. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 7 травня 2008. Загальний огляд – APA PsycNET (2008-05-07). Abuse, sexual (child): generally defined as contacts between a child and an adult or other person significantly older or in a position of power or control over the child, where the child is being used for sexual stimulation of the adult or other person.
  7. ↑ Сексуальне насильство над дітьми ухвалу [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] від NSPCC
  8. ↑ Teitelman ранку, Белламі СЛ Jemmott ЖБ 3-й, Икард л о'лірі в Алі з Ngwane з Makiwane М. дитинство сексуальне насильство і соціально-демографічних чинників перспективно, пов'язані з інтимним партнером вчинення насильства серед південноафриканських гетеросексуальних чоловіків. Аннали поведінкової медицини. 2017;51(2):170-178
  9. ↑ Regier ПС, за Монжа, Франклін ТР, Уэтерилл рублів, Teitelman ранку, Jagannathan До і співавт. Емоційного, фізичного та сексуального насильства пов'язані з підвищеним лімбічної відповідь на репліки кокаїну. Залежність Біології. 2017 листопада;22(6):1768-177. Дої: 10.1111/АБР.12445
  10. ↑ Courtois, Christine A. (1988). Healing the Incest Wound: Adult Survivors in Therapy. W. W. Norton & Company. с. 208. ISBN 0-393-31356-5.
  11. ↑ McKie, Robin (9 червня 2012). 'Sexual depravity' of penguins that Antarctic scientist dared not reveal. Guardian.co.uk. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 січня 2019.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сексуальне_зловживання&oldid=43204798