Психологічна травма

Психологі́чна тра́вма, або Тра́вма психі́чна, Психотра́вма — травма, що виникла в результаті дії на психіку людини особисто значущої інформації[1]; емоційна дія, яка спричинила психічний розлад; шкода, нанесена психічному здоров'ю людини в результаті інтенсивного впливу несприятливих факторів середовища або гостроемоційних, стресових впливів інших людей на її психіку.

Травматична інформація як чинник психологічної травмиРедагувати

Інформація про негативні фактори об’єктивної реальності через складні механізми психофізіологічної взаємодії може детермінувати негативні переживання та невротичні розлади. Але чому невротичні розлади руйнують життя людині і при відсутності зовнішніх стрес-чинників?

Справа в тому, що небезпечність й інтенсивність дії травматичної ситуації буває різною. В одних випадках небезпечна подія може бути чинником лише негативних переживань, а інша – детермінує психічні травми.

Внутрішнє (фізіологічне) вираження психологічної травмиРедагувати

Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є карбування (формування) в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і відтворення алгоритму психофізіологічних процесів формування невротичних розладів.

При згадуванні травматичної ситуації програма запускає наведений алгоритм психофізіологічних процесів і відтворює невротичні розлади (посттравматичні стресові розлади). Зазначене психофізіологічне утворення запропоновано позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії».

Алгоритм травматичної конверсіїРедагувати

Алгоритм травматичної конверсії  — це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади

Сформованість, стійкість і дія (включення) алгоритму травматичної конверсії залежить від багатьох чинників, а саме: небезпечності й інтенсивності дії травматичної ситуації; способів зберігання травматичної інформації у несвідомій сфері психіки; видів та кількості фрагментів сенсорних компонентів небезпечної події, що зберігаються у травматичній пам’яті; особливостей внутрішніх нейрофізіологічних процесів; соціального оточення; особистісних якостей [c. 151, 152][2].

ПриміткиРедагувати

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи.. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — 302 с. ISBN 978-617-571-040-0.
  2. Іллюк О. О. Психофізіологічні фактори трансформації травматичної інформації у посттравматичні стресові розлади та психологічного захисту. Вісник Харківського національного педагогічного університету іме-ні Г. С. Сковороди. Сер. Психологія. 2020. Вип. 62. С. 144–161. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/3106.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Brown, Asa Don (2009). Posttraumatic stress disorder in childhood. New York: American Academy of Experts in Traumatic Stress.  Проігноровано невідомий параметр |unused_data= (довідка)
  • Herman, Judith Lewis (1992). Trauma and recovery. New York: BasicBooks. ISBN 0-465-08766-3. 
  • Hunt, Nigel C. (2010). Memory, War and Trauma. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521716253. 
  • Bessel A. van der Kolk; Alexander C. McFarlane; Lars Weisaeth (1996). Traumatic Stress: The Effects of Overwhelming Experience on Mind, Body, and Society. New York: Guilford Press. ISBN 1-57230-088-4. 
  • Scaer, Robert C. (2005). The Trauma Spectrum: Hidden Wounds and Human Resiliency. New York: Norton. ISBN 0-393-70466-1.