Сезар де Бурбон[6] (фр. César de Bourbon; 3 червня 1594(15940603) — 22 жовтня 1665) — герцог де Вандом з 1598 року, герцог де Бофор и герцог д'Етамп з 1599 року, 5-й герцог де Пентьевр, герцог де Меркер; великий адмірал Франції (1651 року). Родоначальник роду Вандом, побічної лінії династії Бурбонів.

Сезар де Вандом
фр. César de Vendôme
César de Bourbon, duc de Vendôme.jpg
Народився 3 червня 1594(1594-06-03)[1][2]
Шато-де-Кусіd, Кусі-ле-Шато-Оффрик
Помер 22 жовтня 1665(1665-10-22)[3][4][…] (71 рік)
Париж, Королівство Франція
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність аристократ, військовослужбовець
Вчителі Nicolas Vauquelin des Yveteauxd
Знання мов французька[3]
Учасник Franco-Spanish War (1635–1659)d
Титул Duke of Beaufortd і Duke of Vendômed
Посада governor of Brittanyd
Військове звання адмірал
Рід Bourbon-Vendômed
Батько Генріх IV
Мати Габріель д'Естре
Брати, сестри Catherine Henriette de Bourbond і Alexandre de Vendômed
У шлюбі з Françoise de Lorrained[5]
Діти Єлизавета Бурбон-Вандомська, Louis, Duke of Vendômed і Франсуа де Бурбон-Вандом
Нагороди
кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла
Coats of Arms of César of Bourbon, duke of Vendôme.svg
Портрет Сезара, герцога Вандомского

БіографіяРедагувати

Позашлюбний син короля Франції Генріха IV Великого і Габріель д'Естре (кін. 1571 — 1599), герцогині де Бофор.

Народився 3/7 червня[7] 1594 року в замку Куси, Пікардія. Узаконений в 1595 році. В 1598 році возведений своїм батьком в гідність герцога Вандомского. Після смерті матері в 1599 році став герцогом де Бофор і д'Етамп.

Під час малолітства свого єдинокровного брата, Людовика XIII, Сезар брав участь в придворних інтригах і неодноразово піддавався за це тюремному ув'язненню. В 1626 році, за участь в змові Шале проти Рішельє, він, разом з своїм братом Олександром, великим пріором Мальтійського орден, був ув'язнений в Венсенський замок. Коли його брат в 1629 році умер в ув'язнені, Вандом виклопотав собі звільнення з в'язниці і відправився в Голландію.

Хоча через кілька років, двір і пустив його вернутися до Франції, але в 1641 році, будучи викритий в нову змову, Вандом біг в Англію; по розпорядженням Рішельє, він був заочно засуджений до страти. Тільки після смерті кардинала він повернувся до Франції і був виправданий судом.

Після смерті Людовика XIII ввійшов в милість в його вдови, королеви Анни Австрійської. Однак участь в змові Високомірних, а Потім і в «Фронді принців» зіпсувало відношення герцога Вандома з королевою, і він повинен був знову залишити Францію.

Отримавши в 1650 році дозвіл повернутися до Франції, Вандом залишився вірним двору і, у званні Великого адмірала Франції, розбив в 1655 році іспанський флот при Барселоні.

Помер 22 жовтня 1665 року у власному готелі де Вандом в Парижі.

Сім'яРедагувати

Жінка: (з 7 липня 1609, Фонтенбло) Франсуаза Лотарінгська (1592—1669), герцогиня де Меркер і де Пентьевр, дочка Філіпа-Еммануеля Лотарінгського, герцога де Меркера. Троє дітей:

ПриміткиРедагувати

  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713
  3. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
  6. в літературі також іноді іменується Цезарем
  7. по іншим даним 3 травня 1594


Попередник:
нове утворення
Герцог де Вандом
15981665
 
Наступник:
Людовик I