Севастопольський морський завод
Севастопольський морський завод[1] — суднобудівне підприємство України, націоналізоване окупаційною адміністрацією Росії. Виробничі потужності орендовані у націоналізованого севастопольською адміністрацією рос. ГУП «Севастопольский морской завод имени Серго Орджоникидзе» терміном на 49 років.
 | |
 | |
| 44°36′45″ пн. ш. 33°32′05″ сх. д. / 44.61251900002777404° пн. ш. 33.53493100002777538° сх. д.Координати: 44°36′45″ пн. ш. 33°32′05″ сх. д. / 44.61251900002777404° пн. ш. 33.53493100002777538° сх. д. | |
| Тип | публічна компанія |
|---|---|
| Форма власності | публічна компанія |
| Галузь | суднобудування, судноремонт |
| Попередник(и) |
Лазарєвське адміралтейство Суднобудівний і судноремонтний завод № 201 ім. Серго Орджонікідзе ВАТ «Севморзавод» ПАТ «Севастопольський морський завод» |
| Засновано | 1783 |
| Засновник(и) | Російський імператорський флот |
| Штаб-квартира | Україна, Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13 |
| Виторг | 500 000 000 ₽ |
| Власник(и) | Україна |
| Співробітники | 600 |
| Холдингова компанія | Zvyozdochkad |
| starsmz.ru | |
| Нагороди |
 |
 | |
Історія ред.
1783 — початок будівництва кузні, майданчика для кілювання суден, закладена основа для Севастопольського адміралтейства[ru].
1820 — спущено на воду зі стапелів бриг «Меркурий», нагороджений кормовим Георгієвським прапором[ru] за перемогу над двома турецькими лінійними кораблями. Побудовано 50 вітрильних суден і кораблів.
1854—1855 — мужність й героїзм виявили робітники Лазарєвського адміралтейства, захищаючи разом із матросами й солдатами місто під час Кримської війни.
1884 — на стапелях заводу були закладені панцерники «Чесма» і «Синоп», що заклало підвалини кораблебудуванню в адміралтействі.
1901 — на Севастопольському адміралтействі було закладено крейсер «Очаків».
1905 — закінчено добудову панцерника «Потьомкін».
1920 — після громадянської війни в Росії та Радянсько-української війни на заводі тільки за один рік було відремонтовано 80 суден і кораблів.
1923 — за достроковий ремонт крейсера «Комінтерн» колектив Севморзаводу було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
1936 — Севморзаводу надано ім'я Серго Орджонікідзе.
1941—1942 — у важких умовах років війни колектив заводу повернув до строю близько 600 кораблів і суден Чорноморського флоту, побудував бронепотяг «Железняков» і багато іншого.
1947 — освоєно ремонт суден Китобійної флотилії «Слава»[ru].
1952 — здано 50-тонний плавучий кран, що поклало початок радянському будівництву плавучих кранів.
1965 — початок серійного виробництва плавучих кранів «Чорноморець» в/п 100 тонн.
1966 — за заслуги в створенні нової техніки колектив заводу нагороджено орденом Леніна.
1971 — початок серійного виробництва плавучих кранів «Богатир» в/п 300 тонн
1976 — спущено на воду плавучий кран «Витязь» в/п 1600 тонн
1983 — за досягнуті успіхи під час виконання планових завдань і у зв'язку з 200-річчям з дня заснування об'єднання нагороджено орденом Жовтневої Революції.
За досягнення найвищих показників у Всесоюзному соціалістичному змаганні колективу об'єднання надано перехідне Червоне знамено ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС, ЦК ВЛКСМ із занесенням на Всесоюзну дошку пошани ВДНГ СРСР в 1977, 1978, 1982 рр.
Україна ред.
1990-ті — приватизація заводу. Контрольний пакет акцій належав Українському інвестиційному фонду (UGF).
1993—1994 — докування американського лайнера «SS United States[en]»: видалення азбестових конструкцій[2].
1995 — створено ВАТ «Севастопольський морський завод» (до 2014 входило до складу ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал»).
2013 — святкування 230-річчя з дня заснування підприємства.[3]
Російська окупація ред.
28 лютого 2015 — постановою окупаційного Уряду Севастополя завод націоналізовано на користь міста[4][5][6][7].
Станом на 26 березня 2015 року, Севастопольський морський завод стає філією Північнодвінського суднобудівного і судноремонтного підприємства «Зірка[ru]»[8][9].
3 квітня 2015 року, Севастопольський морський завод перейменовано в ГУП «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе» (рос. ГУП «Севастопольский морской завод имени Серго Орджоникидзе»)[10].
4 квітня 2015 року, Севастопольський морський завод відвідав віцепрем'єр Дмитро Рогозін[11].
За деякою інформацією, частина замовлень була передана від «ЦС «Зірка»[ru] Севморзаводу[12].
Станом на 21 квітня 2015 року завод почав виконувати ремонт кораблів[13]. Тоді ж стало відомо, що завод буде обслуговувати кораблі Чорноморського флоту[14]. (за декілька попередніх місяців вже вдалося виконати ремонт деяких суден, забезпечити роботи на новому підводному човні ЧФ «Новоросійськ[ru]»).
Для обслуговування підводних човнів й виконання всіх видів їх ремонту, включаючи аварійний, на заводі організовано спеціальне технічне бюро Чорноморського флоту.
В червні 2016 року закінчився ремонт (продовжувався 8 місяців) парусного навчального судна «Херсонес[ru]»; інший док полишив середній морський танкер ЧФ «Іман».
У декларації за 2017 рік Президент України Петро Порошенко вказав у податковій декларації Севастопольський морський завод, із зазначенням, що протягом 2017 року він не отримував дивідендів від підприємств, кінцевим бенефіціаром яких він є[15].
Вночі з 12 на 13 вересня Сили оборони України завдали ракетного удару, внаслідок якого були важко пошкоджені російські великий десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону», що знаходились на сухому доку.
Того ж дня, 13 вересня 2023 року, Петро Порошенко повідомив, що завод був вкрадений у нього в лютому-березні 2014 року окупаційною владою рф[16][17].
Виробничі потужності ред.
Морський завод розташовується на двох виробничих майданчиках, загальною площею 53 гектари[18].
Південний майданчик ред.
- Два сухих доки 173х25,8х9 і 152х25,8х8 метрів
- Добудовні набережні з портальними крани
- Доковий цех
- Корпусоремонтний цех
- Дизелеремонтна ділянка
- Трубомідницька й механомонтажна ділянки
- Електромонтажна дільниця
- Центральна заводська лабораторія
- Похилий стапель
- Горизонтальний стапель
- Елінг
Інкерманський майданчик ред.
- Корпусозбірний цех
- Набережна
- Поромний причал
- Лінія очищення й ґрунтовки листового й профільного прокату
- Група складів
Керівництво ред.
Нагороди ред.
Посилання ред.
- ↑ Севастопольский завод Порошенко стал филиалом «Звёздочки»(рос.)
- ↑ Асбестовый след корабля «Юнайтед Стейтс»
- ↑ На праздновании 230-годовщины «Севморзавода» Яцуба рассказал корабелам, как спасти завод[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Постановлением Правительства Севастополя Севморзавод Порошенко объявлен собственностью города. Национализированы и ещё 13 объектов
- ↑ Правительство Севастополя приняло постановление о национализации «Севморзавода»
- ↑ Севастополь национализировал «Севморзавод» принадлежащий Петру Порошенко. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 липня 2017.
- ↑ Постановление Правительства Севастополя от 28.02.2015 г. № 118-ПП «О некоторых вопросах национализации имущества». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 липня 2017.
- ↑ Севастопольский морской завод станет филиалом «Звёздочки». Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 5 липня 2017.
- ↑ Центр судоремонта «Звёздочка» идёт в Крым.
- ↑ а б «Севморзавод» Порошенко официально зарегистрирован как собственность РФ
- ↑ Рогозин: Крымские заводы будут строить корабли для России // РГ
- ↑ «Звёздочка» передаст ряд заказов Севастопольскому морскому заводу на следующей неделе [Архівовано 2016-05-09 у Wayback Machine.] // flotprom.ru, 4 апреля 2015
- ↑ На бывшем заводе Порошенко в Севастополе начали ремонт двух судов
- ↑ «Севморзавод» будет обслуживать корабли Черноморского флота // РГ
- ↑ Rbc.ua. Порошенко задекларував ще майже 32 млн гривень доходу. РБК-Украина (uk-UA) . Процитовано 19 жовтня 2018.
- ↑ Щодо удару по Севастополю. 14.09.2023
- ↑ Україна вдарила по заводу Порошенка в Севастополі. Експрезидент відреагував. // Автор: Ростислав Вонс. 13.09.2023, 14:01
- ↑ Производственные мощности Севморзавода. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 5 липня 2017.
- ↑ На Севморзавод назначен новый генеральный директор
- ↑ Севастопольский морской завод 30 марта начнёт приём работников — правительство города