Свірчі
Свірчі, або Сверчі гербу Сверчик (пол. Świerczkowie) — шляхетський рід сілезького походження. Представники роду посідали уряди (посади) та володіли маєтностями в Україні, куди прибули за часів князя Владислава Опольського.
Представники ред.
- Адамко (вірогідний представник роду[1])
- Адам Ярош — дідич Гусятина
- Пйотр (з Вахнівців) — кам'янецький хорунжий у 1450—1458[2]
- Павел — кам'янецький хорунжий у 1450, може, брат Пйотра[3]
- Миколай Свірч або Бедрих (також з Новодвору) — внук або син Миколая Бедриха, кам'янецький стольник (1464—1466), каштелян (1467—1492), у Адама Бонецького помилково Ян[4]
- Анджей (Новодворський, з Городка, пом. 1510) — кам'янецький підкоморій[5]
- Бедришко (Бедрих)
- Миколай Бедрих (за В. Михайловським, також просто Бедрих[6]) — каштелян Кам'янця-Подільського 1438—1441[4]
Ян Свірч-старший, син Адама з Гусятина, здійснив обмін з Боною Сфорцою, польською королевою, у 1539 році свого дідичного села Маньківці на Гусятин та Кутківці. 1559 р. король Сиґізмунд II Авґуст надав Гусятину магдебурзьке право
- Ян Свірч-молодший, син Яна Свірча-старшого
- Анна Лянцкоронська, дружина Яна Свірча-молодшого
- діти:
- Анна-Ельжбета (Гальшка)
- Катажина — дружина старости хмільницького Міхала Язловецького,[7] у 1581 році продала половину Городка з прилеглими селами комусь з Потоцьких.[8]
- Беата Свірчівна з Нового Двору — дружина Станіслава Гурського[9]
- Анна-Ельжбета з Вільхівця — дружина князя Костянтина Вишневецького
- Констанція з Новодворських — власниця (посідачка) Чорного Острова[10]
Володіння ред.
Примітки ред.
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі… — С. 40.
- ↑ Urzędnicy podolscy… — S. 236.
- ↑ Urzędnicy podolscy… — S. 238.
- ↑ а б Urzędnicy podolscy… — S. 190.
- ↑ Urzędnicy podolscy… — S. 222.
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі… — С. 39.
- ↑ Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 122—123. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 2. — S. 219. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 280. (пол.)
- ↑ Czarny Ostrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 767. (пол.) — S. 767. (пол.)
Джерела ред.
- Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К. — 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — 240 с. — С. 39—42. — ISSN 0130-5247.
- Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр. — С. 336—346.
- Gródek (12), miasto, pow. kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 818. (пол.) — S. 818—819. (пол.)
- Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 63—73, 190, 236, 238. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8.
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 1. — 698 s. — S. 227—228. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |