Відкрити головне меню

Святослава Сватава

(Перенаправлено з Святослава Святава)


Святослава Сватава (пол. Świętosława, чеськ. Svatava; 1048 — 1 вересня 1126) — польсько-українська княжна, третя дружина короля Богемії Вратислава II, перша королева Богемії. Онука Великого князя Київського Володимира І.

Святослава Сватава
Świętosława Swatawa
Świętosława.jpeg
Королева Богемії
Початок правління: 1062
Кінець правління: 1092
Попередник: Аделаїда Арпад
Наступник:Юдіт Тюринзька
Дата народження: пр. 1046–1048
Дата смерті:1 вересня 1126
Місце смерті:Богемія
Чоловік:Вратислав ІІ
Династія:П'ясти, Рюріковичі
Батько:Казимир I
Мати:Добронега Володимирівна

Свята Польської православної церкви.

БіографіяРедагувати

Святослава Сватава донька князя Польщі Казимира I та його дружини - української князівни Добронеги, доньки Великого князя Київського Володимира Великого.

Також прабабусею Святослави по батьківський лінії була княжна Дубравка, донька чеського князя з династії Пржемисловичів Болеслава I.

Взимку 1062 року, приблизно у 15-річному віці, Світослава-Сватава виходить заміж за князя Богемії Вратислава II, через рік жалоби після смерті його другої дружини, угорсько-української княжни Аледаїди Арпад.

У Вратислава ІІ до цього часу вже було четверо дітей.

У Святослави та Вратислава народилось 5 спільних дітей.

На Великдень 1085 року Вратислава II було проголошено Королем Богемії, він отримав корону з Майнца від імператора Священної Римської імперії Генріха IV. У червні того ж року в Празі він і Сватава були короновані Трірського єпископом Егільбертом короновані й помазані на правління - таким чином, Святослава-Сватава стала першою королевою Богемії.

Сватава надавала допомогу і заступництво церкви - за її вказівкою у Вишеграді було збудовано нову будівлю колегіального капітулу. Вона також була жертодавицею багатьох церков.

Після смерті Вратислава ІІ 1092 року Сватава живе як королева-мати. Протягом тривалого часу вона була зайнята улагоджуванням внутрішніх конфліктів в країні і чвар між її синами Владиславом і Собеславом. Згідно «Чеської хроніці» (Chronica Boemorum), в 1125 році вона зіграла вирішальну роль в згладжуванні протиріч по розділу спадщини, готових тоді перерости в громадянську війну.

1125 р. Владислав I, тоді смертельно хворий, побажав передати владу в країні і корону Богемії своєму двоюрідному брату Отто II Чорного, який був старшим за його рідного брата Собеслава. Однак в справу втрутилася королева Світослава і переконала Владислава змінити своє рішення (згідно хроніці, вона заявила синові: «Сорочка ближче до тіла, ніж плащ»). Таким чином, спадкоємцем і опікуном малолітніх дітей Владислава I став Собеслав.

Святослава, яка тридцять років була королевою-вдовою, дожила до перемоги свого сина короля Собеслава в битва при Хлумці і померла у вересні 1126 року.

Після смерті свого чоловіка (1092 р.) королева Святослава-Сватава стала свідком сходження на престол шести Богемських королів, і серед них - трьох своїх синів.

ДітиРедагувати

  • Болеслав (–1091), князь Оломоуцький
  • Боривой II (1064 – 2 лютого 1124), Князь Богемії
  • Владислав І (1065 — 2 лютого 1124), Князь Богемії
  • Собіслав I (1075 — 14 лютого 1140), Князь Богемії
  • Юдіт (1066 – 9 грудня 1108), дружина Віпрехта фон Гройч, князя Лужицького.

РодовідРедагувати

Світослава Сватава веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Болеслав I ,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дубравка,
Богемська князівна
 
 
 
 
 
 
 
Мешко II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Добромир,
князь Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Емільда Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Невідома
 
 
 
 
 
 
 
Казимир I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Герман I,
пфальцграф Лотарингії
 
 
 
 
 
 
 
Еццо
Пфальцграф Лотарингії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга фон Ділінген
 
 
 
 
 
 
 
Рикса Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оттон II,
Імператор
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феофано Склірена
 
 
 
 
 
 
 
Святослава-Сватава,
королева Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ігор,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Святослав Хоробрий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольга (княгиня),
Велика княгиня Київська
 
 
 
 
 
 
 
Володимир Великий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мал,
Князь Древлянський
 
 
 
 
 
 
 
Малуша
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома
 
 
 
 
 
 
 
Добронега Володимирівна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Порфірогенета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДжерелаРедагувати

  • Karel Stloukal. Svatava, první česká královna // Zdena Karešová, Jiří Pražák: Královny a kněžny české. Praha X-Egem, Nova Kniž. klub 1996, ISBN 80-7199-010-8, S. 51-55.
  • Tomek V. V. Újezd Svatavin na řece Sázavě // Památky archaeologické, Band 1 Archeologický ústav ČSAV, 1855, S. 320—321.