Анна Порфірогенета

княгиня Київська

Свята Анна (нар. 13 березня 963(09630313), Константинополь — 1011, Київ) — донька візантійського імператора Романа II і сестра імператора Василія II Болгаробійця, дружина великого князя київського Володимира Великого (Святославича), хрестителя Русі. Прізвисько — Багряноро́дна (грец. Πορφυρογέννητος, Porphyrogennētos).

Анна Порфірогенета
грец. Άννα Πορφυρογέννητη
Народилася13 березня 963[1]
Константинополь, Східна Римська імперія
Померла1011
Київ, Київська Русь
ПохованняДесятинна церква
КраїнаСхідна Римська імперія
Знання мовдавньоруська і середньогрецька
ТитулВеликий князь Київський[d] і принцеса
Конфесіясхідне християнство
РідМакедонська династія
БатькоРоман II Молодший
МатиФеофана
Брати, сестриВасилій II Болгаробійця і Констянтин VIII
У шлюбі зВолодимир Святославич[2]
ДітиДобронега Володимирівна

Життєпис

ред.

Анна Багрянородна народилася 13 березня 963 року, лише за 2 дні до смерті її батька. До Володимира до Анни безрезультатно сваталися імператори Священної Римської імперії Оттон ІІ і його син Оттон ІІІ, болгарський цар Самуїл, французький король Роберт ІІ Капетінг. Візантійці відмовили Оттону ІІ у принизливій формі, а Оттона ІІІ і Самуїла навіть піддали глузливій облуді.

Шлюбна церемонія візантійської царівни з Великим князем київським відбулася 989 року після того, як військо Володимира здійснило похід у Крим і здобуло головне на півострові візантійське місто Корсунь, щоб змусити імператора Василія II виконати свою обіцянку видати свою сестру — перед тим надісланий Володимиром 6-тисячний загін вірних воїнів допоміг Василію II придушити повстання проти нього на чолі з Вардою Фокою. Після здобуття Корсуня, за угодою з імператором Василієм II, Володимир охрестився і запровадив християнство в Київській Русі, а місто повернув Візантії як викуп за наречену.

З іменем Анни літописна традиція пов'язує поширення освіти, культури й храмового будівництва на Русі. Висловлювалася думка, ніби родинні зв'язки Анни з дружиною германського імператора Оттона II могли сприяти зближенню Русі з Священною Римською імперією.

За дослідженнями Надії Нікітенко, про укладення династичного шлюбу Володимира і Анни розповідають знамениті світські фрески двох сходових веж Софії Київської, що ведуть на княжі хори[3][4]. Цій дослідниці також належить побудована на її студіях науково-популярна книжка «От Царьграда до Киева: Анна Порфирородная. Мудрый или Окаянный?»

 
Володимир Великий та Анна на картині Хрещення Русі (Васнєцов)

Була похована в Десятинній церкві Києва.

Діти

ред.

За однією з версій, від шлюбу з Анною у Володимира народилася дочка Марія Добронєга та сини Борис і Гліб.

Канонізація

ред.

За неофіційною версією Канонізована разом з чоловіком.

Примітки

ред.
  1. https://en.rodovid.org/wk/Person:883
  2. Анна // Русский биографический словарьСПб: 1900. — Т. 2. — С. 154–155.
  3. Никитенко Н. Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской: Историческая проблематика. — К., 1999. — С. 65-122
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

ред.