Відкрити головне меню

Нікітенко Надія Миколаївна

Наді́я Микола́ївна Нікіте́нко (нар. 2 грудня 1944, Київ) — український історик-культуролог, музеєзнавець, доктор історичних наук (2003), відомий дослідник Софії Київської. Професор (2005). Заслужений працівник культури України (2009).

Нікітенко Надія Миколаївна
AAA Nikitenko5 copy.jpg
Народилася 2 грудня 1944(1944-12-02) (74 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність історик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Сфера інтересів історія
Науковий ступінь доктор історичних наук (2002)
Науковий керівник Литаврін Геннадій Григоровичd
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Нікітенко Надія Миколаївна у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народилась у сім'ї заслуженого тренера України з футболу Заворотного Миколи Кириловича. Спочатку навчалася у ЗОШ № 19 м. Кіровограда, потім — у ЗОШ № 2 м. Рівного. Певний час жила у Черкасах, закінчила Черкаську ЗОШ № 5.

У 1968 р. закінчила історичний факультет Київського університету. У 1968—1977 рр. працювала науковим співробітником у музеях Керчі і Кривого Рога, відповідальним секретарем правління Керченської міської організації УТОПІК. З грудня 1977 р. працює на наукових посадах в Національному заповіднику «Софія Київська». 1993 р. захистила кандидатську «Историческая проблематика в росписи Софии Киевской» (Ин-т всеобщей истории РАН, Москва, наук.керівник член-корр. РАН Г. Г. Литаврін), а 2002 р. — докторську дисертацію «Русь-Україна і Візантія у монументальному комплексі Софії Київської: історико-соціальний та етноконфесійний аспекти» (Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ). Викладала історію та культуру Візантії, Київської Русі, середньовічної України й Києва у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» (1994—2006), а також музеєзнавство у Київському національному університеті культури та мистецтв (1997—2002). Виховала плеяду молодих науковців[1][2].

Комплексно досліджує Софію Київську як феномен духовної культури та унікальне історичне джерело. Відкрила та всебічно обґрунтувала факт виникнення Софії в 1011—1018 роках, на зламі правлінь хрестителя Русі Володимира Великого і його сина Ярослава Мудрого. Таке датування, що отримало значний суспільний резонанс і підтримку багатьох науковців[3][2], стало підставою для святкування 1000-річчя Софії. У вересні 2011 р. за рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (жовтень 2009) та за Указом Президента України від 11 червня 2010 р. на міжнародному та загальнодержавному рівнях урочисто відзначено 1000-річчя заснування Софійського собору[4].

Має державні, церковні та суспільні нагороди. 12 травня 2009 року надано звання «Заслужений працівник культури України» — за значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури України, багаторічну сумлінну працю на ниві розвитку музейної справи [5]. Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2004), Орденом преподобного Агапіта Печерського (2007) та орденом Святої Великомучениці Варвари ІІ ступеня Української Православної Церкви (2011), вищою суспільною нагородою України "Орденом Королеви Анни «Честь Вітчизни» (2010)[6], Золотою медаллю Міністерства культури Республіки Вірменія «За внесок у розвиток вірмено-українських культурних зв'язків» (2016). Чоловік — Нікітенко Михайло Михайлович, 1941 р.н., історик-археолог, донька — Нікітенко Мар'яна Михайлівна, 1968 р.н., к.і.н., музейник, дослідник Києво-Печерської лаври.

Виступ Н. Нікітенко на презентації книги "Від Царгорода до Києва"

У червні 2012 р. змушена була тимчасово піти із Софійського заповідника через репресивні дії його нового керівництва[7][8]. З травня 2015 р. знову працює у заповіднику, очолює науково-дослідний відділ «Інститут „Свята Софія“».

ПраціРедагувати

Надія Нікітенко є автором понад 30 монографій і книжок та понад 300 статей. Монографії й основні публікації:

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати