Нікітенко Надія Миколаївна

Наді́я Микола́ївна Нікіте́нко (нар. 2 грудня 1944, Київ) — українська історикиня-культурологиня, музеєзнавиця, докторка історичних наук (2003), дослідниця Софії Київської. Професорка (2005). Заслужений працівник культури України (2009).

Нікітенко Надія Миколаївна
AAA Nikitenko5 copy.jpg
Народилася 2 грудня 1944(1944-12-02) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1968)
Галузь історія
Ступінь доктор історичних наук (2002)
Науковий керівник Литаврін Геннадій Григорович
Батько Заворотний Микола Кирилович
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Особ. сторінка nikitenko.kiev.ua

CMNS: Нікітенко Надія Миколаївна у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народилась у сім'ї заслуженого тренера України з футболу Заворотного Миколи Кириловича. По лінії матері Заприводи (Доссі) Людмили Овсіївни походить з понтійських греків (ромеїв) і запорозьких козаків. Спочатку навчалася у ЗОШ № 19 м. Кіровограда, потім — у ЗОШ № 2 м. Рівного, закінчила Черкаську ЗОШ № 5.

У 1968 р. закінчила історичний факультет Київського університету. У 1968—1977 рр. працювала науковою співробітницею у музеях Керчі і Кривого Рога, відповідальною секретаркою правління Керченської міської організації УТОПІК. З грудня 1977 р. працює на наукових посадах в Національному заповіднику «Софія Київська». 1993 р. захистила кандидатську «Историческая проблематика в росписи Софии Киевской» (Ин-т всеобщей истории РАН, Москва, наук. керівник академік РАН Г. Г. Литаврін), а 2002 р. — докторську дисертацію «Русь-Україна і Візантія у монументальному комплексі Софії Київської: історико-соціальний та етноконфесійний аспекти» (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ). Викладала історію та культуру Візантії, Київської Русі, середньовічної України й Києва у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» (1994—2006), а також музеєзнавство у Київському національному університеті культури та мистецтв (1997—2002). Виховала плеяду молодих науковців[1][2].

Комплексно досліджує Софію Київську як феномен духовної культури та унікальне історичне джерело. Відкрила та всебічно обґрунтувала факт виникнення Софії в 1011—1018 роках, на зламі правлінь хрестителя Русі Володимира Великого і його сина Ярослава Мудрого. Таке датування, що отримало значний суспільний резонанс і підтримку багатьох науковців[3][2], стало підставою для святкування 1000-річчя Софії. У вересні 2011 р. за рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (жовтень 2009) та за Указом Президента України від 11 червня 2010 р. на міжнародному та загальнодержавному рівнях урочисто відзначено 1000-річчя заснування Софійського собору[4]. Вперше висунула та обгрунтувала гіпотезу про 1000-річчя Золотих воріт з надбрамною церквою та оборонним земляним валом, що виникли одночасно з Софією Київською як невід'ємні частини єдиного містобудівного комплексу, задуманого і розпочатого Володимиром та завершеного Ярославом.

Має державні, церковні та суспільні нагороди. 12 травня 2009 року надано звання «Заслужений працівник культури України» — за значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури України, багаторічну сумлінну працю на ниві розвитку музейної справи [5]. Нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва» (2004), Орденом преподобного Агапіта Печерського (2007) та орденом Святої Великомучениці Варвари ІІ ступеня Української Православної Церкви (2011), вищою суспільною нагородою України "Орденом Королеви Анни «Честь Вітчизни» (2010; 2021)[6], Золотою медаллю Міністерства культури Республіки Вірменія «За внесок у розвиток вірмено-українських культурних зв'язків» (2016).

Чоловік — Нікітенко Михайло Михайлович, 1941 р.н., історик-археолог, донька — Нікітенко Мар'яна Михайлівна, 1968 р.н., к.і.н., музейниця, дослідниця Києво-Печерської лаври.

Виступ Н. Нікітенко на презентації книги "Від Царгорода до Києва"

У червні 2012 р. змушена була тимчасово піти із Софійського заповідника через репресивні дії його нового керівництва[7][8]. З травня 2015 р. знову працює у заповіднику, очолює науково-дослідний відділ «Інститут „Свята Софія“».

ПраціРедагувати

Надія Нікітенко є авторкою понад 30 монографій і книжок та понад 300 статей. Монографії й основні публікації:

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати