Відкрити головне меню

Святополк-Мирський Микола Іванович

Князь (від 1861) Мико́ла Іва́нович Святопо́лк-Ми́рський (рос. Николай Иванович Святополк-Мирский; 18331898) — російський військовий і державний діяч, генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант.

Микола Іванович Святополк-Мирський
рос. Николай Иванович Святополк-Мирский
Svyatopolk-Mirsky Nikolay Ivanovich by Borel.png
Гравюра за малюнком П. Ф. Бореля
Народження 17 липня 1833(1833-07-17)
Санкт-Петербург
Смерть 27 жовтня 1898(1898-10-27) (65 років)
Мір
Поховання Каплиця-усипальниця Святополк-Мірських
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Рід військ піхота
Освіта Пажеський корпус
Звання Imperial Russian Army GenBranch 1917 h.png Генерал від кавалерії
Командування Q4454616?
Війни / битви Велика Кавказька війна,
Кримська війна,
Російсько-турецька війна (1877—1878)
Рід Svyatopolk-Mirsky family[d]
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого орла
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Золота зброя «За хоробрість»
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Орден Червоного орла
Кавалер Великого хреста ордена Меча
Лева і Сонця 1 ступеня
Святополк-Мирський Микола Іванович у Вікісховищі?

Член Державної ради Російської імперії.

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині Івана Семеновича Святополк-Мирського і Марціани Савеліївни, уродженої Ностіц-Ясковської. Мав братів Володимира (1823—1861) і Дмитра (1825—1899), а також сестру Катерину (? -1879).

Закінчив Пажеський корпус у 1852 році.

Військову службу розпочав під начальством графа М. С. Воронцова на Кавказі, де брав участь у бойових сутичках з горцями і турками.

Під час Кримської війни 1853—1856 років також неодноразово відзначався у боях.

У російсько-турецькій війні 1877-78 років командував 9-ю піхотною дивізією і окремими загонами. У червні 1877 року в складі Габровського загону спільно із загоном Й. В. Гурка оволодів Шипкинським перевалом на Балканах. Брав участь у визволенні від турків південної Болгарії. У січні 1878 року у взаємодії із загоном М. Д. Скобелєва брав участь в операції по оточенню і розгрому під Шейновим 35-тисячної армії Вессель-паші.

У 1881 році генерал від кавалерії М. І. Святополк-Мирський був призначений Військовим наказним отаманом області Війська Донського. Перебував на цій посаді до 1898 року.

З 1898 року — у відставці, член Державної ради Російської імперії.

Помер в своєму маєтку Мір, де й був похований біля стіни православної Миколаївської церкви.

НагородиРедагувати

Нагороди Російської імперіїРедагувати

Нагороди іноземних державРедагувати

РодинаРедагувати

Був одружений двічі:

  • перша дружина — княжна Віра Іллівна (1842—1863), дочка грузинського царевича Іллі Георгійовича. Від цього шлюбу народився син Ілля, який помер немовлям. Невдовзі померла і дружина;
  • друга дружина — кавалерственна дама ордена Святої Катерини 2-го ступеня Клеопатра Михайлівна, уроджена Ханикова (1845—1910). Шлюб був укладений «в присутності Імператорської пари» у 1868 році. Від цього шлюбу народилось семеро синів: Михайло (1870—1938), Іван (1872—1921), Дмитро (1874—1950), Володимир (1875—1906), Семен (1885—1917), а також Василь і Петро, які ​​померли в ранньому віці.

ПосиланняРедагувати