Гурко Йосип Володимирович

Гурко (Ромейко-Гурко) Йосип Володимирович (нар. 16 (28) липня 1828(18280728) — 15 (28) січня 1901) — російський генерал-фельдмаршал (1894).

Йосип Гурко
рос. Иосиф Владимирович Гурко Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 (28) липня 1828[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Великий Новгород
Помер15 (28) січня 1901[1] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сахорово (Твер)
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, військовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПажеський корпус (1846) Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникКримська війна і Російсько-турецька війна 1877–78 Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен Державної ради Російської імперії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-фельдмаршал
РідРомейко-Гурко
БатькоВолодимир Йосипович Гурко
МатиTatyana Gurkod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМарія Андріївна Саліас-де-Турнемір
ДітиОлексій, Володимир, Василь, Миколай, Євген, Дмитро
Нагороди
Pour le Mérite Орден Таковського хреста орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден «Святий Олександр» орден Червоного орла 1-го класу Золота зброя «За хоробрість» орден дому Саксен-Ернестіне Cross "Danube Crossing" хрест «За військові заслуги» орден Святого Станіслава
Герб
Герб

герб Гурко

Життєпис

ред.

Походив з шляхетного роду Могильовської губернії, з відомого роду білоруських дворян.

Закінчив навчання у Пажеському корпусі (1846).

Сприяв реалізації у життя селянської реформи 1861.

Командував кавалерійськими підрозділами, служив у свиті імператора Олександра II (1862—1866) флігель-ад'ютантом. Брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878; командував 70-тисячним військом, здійснив складний перехід через Балкани і, здобувши ряд перемог, звільнив від турецьких військ Софію й інші болгарські міста та Адріанополь (нині м. Едірне, Туреччина).

У 1879—1880 — помічник командуючого військами гвардії та Петербурзького військового округу[ru], тимчасовий петербурзький генерал-губернатор.

Для боротьби з терористами-народниками, які винесли Г. смертний вирок, 1879 розробив інструкцію «Порядок виконання смертних вироків» (рос. Порядок исполнения смертных приговоров), що діяла в Російській імперії наприкінці 1870 — поч. 1880-х рр.

У 1882—1883 рр. командував Одеським військовим округом і обіймав посаду місцевого генерал-губернатора. За розпорядженням імператора Олександра III головував на військово-польових судах проти терористів і виносив їм смертні вироки (С.Халтуріну, М.Желвакову[ru] та ін.).

У 1883—1894 — командував військами Варшавського військового округу[ru] і одночасно був генерал-губернатором. Займався спорудженням фортець та будівництвом стратегічних доріг, підготовкою військ до майбутніх бойових дій. У російській історіографії Г. вважається послідовником суворовської школи (див. О.Суворов) у військовій справі.

У 1894 р. пішов у відставку і мешкав у своєму маєтку.

Помер у с. Сахарово (нині село Тверської області, Росія).

Родина

ред.
  • Прадід — Гурко-Ромейко Йосип (Юзеф), підкоморій Вітебського воєводства
  • Дід — Гурко-Ромейко Йосип Йосипович (†1811), перший курляндський віце-губернатор (1796—1799), дійсний статський радник
  • Батько — Гурко Володимир Йосипович (1795—1852), генерал від інфантерії, начальник всіх резервних і запасних військ Російської імперії
  • Мати — Тетяна Олексіївна, уроджена баронеса фон Корф (1794—1840)
  • Дружина (з 1861 р.) — графиня Марія Андріївна Саліас-де-Турнемір (1842—1906)
    • Діти:
  • Олексій (14.10.1880—08.01.1889),
  • Миколай (1874—04.11.1898),
  • Володимир (1862—1927),
  • Василь (1864—1937),
  • Євген (1866—1891),
  • Дмитро (1872—1945).

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. а б в Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.