Йосип Назаретський

(Перенаправлено з Святий Йосип)

Йо́сип, або Йо́сиф (івр. יוֹסֵף‎, Yosef; грец. Ἰωσήφ, Ioséph; лат. Iosephus) — у християнстві чоловік Діви Марії, земний батько та опікун Ісуса Христа[4]. Згадується у Новому Заповіті, а також апокрифічній літературі. Народився у Вифлеємі, Юдея, Римська імперія[4]. Походив з єврейського роду з дому Давида[4]. Мешкав у Назареті, в Галілеї, працював теслею[4]. Був нареченим Марії, яку взяв собі за дружину після Благовіщення[4]. Згідно з новозавітним переказом, сумнівався у ній, дізнавшись про її вагітність, але мав об'явлення Божого ангела, який переконав його не розривати шлюбу[4]. Під час перепису населення імперії, повернувся з Марією до Вифлеєма, де вона народила Ісуса[4]. Невдовзі був змушений тікати до Єгипту з родиною від переслідувань царя Ірода, але за кілька років повернувся до Назарета[4]. Коли Ісусу виповнилося 12 років, ходив разом із ним і Марією, до Єрусалимського храму[4]. Точна дата смерті невідома. Ймовірно, помер в Назареті, до того як Христос почав проповідь Царства Небесного, оскільки згодом не згадується серед його родичів: матері і братів[4]. Вшановується усіма християнськими церквами як святий і праведник. День пам'яті за григоріанським календарем — 19 березня[4]. Культ вшанування має східнохристиянське походження. Найдавніші згадки датуються IV століттям і походять з Коптської церкви[4]. У Католицькій церкві проголошений її патроном і святим патріархом (1870)[4]. У іконографії зображується теслярем, з дитям Ісусом, квітками лілії, голубами тощо. Патрон батьків, ненароджених дітей, робітників[4], теслярів, ремісників, обох Америк, Бельгії, Канади, Хорватії, Індонезії, Кореї, В'єтнаму.

Йосип Назаретський
івр. יוֹסֵף‎, грец. Ἰωσήφ, лат. Iosephus
Georges de La Tour 048.jpg
Народився 1 століття до н. е.
Назарет, Юдейське царство
Помер 1 століття
Назарет, Юдея, Римська імперія
Національність євреї[1]
Діяльність робітник, ремісник, тесляр
Галузь теслярство
Знання мов арамейська
Конфесія юдаїзм
Батько Helid[2] або Jacobd[3]
У шлюбі з Діва Марія
Діти Ісус Христос, Яків Праведний, Симеон (апостол від 70), Juded, Josesd, Ісус-Іуст і Історичний Ісус

Новий ЗаповітРедагувати

 
Святий Йосип Обручник з Ісусом. Болгарська ікона. Археологічний музей м. Варна.

РодовідРедагувати

Згідно з Новим Заповітом, родоводами Ісуса Христа, поданими Євангелістами Лукою та Матвієм, Святий Йосип походить з роду царя Давида. За євангелістом Матвієм батьком Йосипа був Яків[5], а євангеліст Лука називає Ілію[6]. Ця відмінність була пояснена ще у часи ранньої церкви Євсевієм Кесарійським на основі законів левірату[7], тобто що Йосип мав одного біологічного батька і пізніше другого батька за тодішнім законом. Через це і виникли різні генеалогічні родоводи. Походження Йосипа й його родини з Давидового роду, що мав колись осідок у Вифлеємі, було пов'язане з подією на суспільному полі з нагоди перепису людей, що його наказав провести Рим, а виконав Квіріній. Тому коли був проголошений перепис Йосип був змушений з'явитися перед чиновниками перепису у Вифлеємі «..бо він походив з дому й роду Давида»[8].

ПрофесіяРедагувати

 
Святий Йосип (Ель Греко

Професія Йосипа описується у Євангелії від Матея грецьким словом «грец. τέκτων, Tekton»[9]. Хоча традиційно «τέκτων» перекладається як «тесляр», проте воно має досить загальне значення (від того ж слова походить — «технологія»), і яке може охоплювати створення об'єктів з різних матеріалів, і в тому числі будівельних. Крім перекладу Нового Завіту, асоціація Йосипа з деревообробкою пов'язана і з традиціями першого і другого століть. Юстин Мученик (пом. близько 165) писав, що Ісус робив ярма і плуги[10].

Заручення з МарієюРедагувати

Йосип був заручений з Дівою Марією[11]. Раніше ніж вони могли жити разом, він дізнався про її вагітність. Він був чоловік праведний і не бажаючи її знеславити хотів тайкома відпустити, тобто дати їй тайкома документ розлучення. Проте розгублення Йосипа не тривало довго. Через деякий час «ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: „Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.“» (Мт. 1:20–21).

Народження Ісуса ХристаРедагувати

Після народження Ісуса Христа у Вифлеємі Святе Сімейство втікає від загрози вбивства у Єгипет і перебуває там декілька місяців — до смерті царя Ірода у березні-квітні 750 року римської ери (4 р. до н. е). Тоді ангел Господній знову з'явився Йосипові у сні і сказав «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.»[12]. Прийшовши до Палестини, Йосип дізнався, що в Юдеї править Архелай, син Ірода І — монарх, що мав погану славу. Тоді «Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет…» (Мт. 2:22–23). У Євангелії від Івана Ісус Христос названий сином Йосипа, тобто Йосип у народі був бачений батьком (земним) Ісуса Христа[13]. Новим Завітом також згадані брати та сестри Ісуса, що часто приводить до непорозумінь у трактуванні цих слів, проте ніде не вказано, що їх батьком був Йосип (Мт. 13:55; Мк. 6:3).

Дитинство Ісуса ХристаРедагувати

 
Ісус знайдений у Храмі (Джеймс Тіссо)

Згідно з Євангеліями від Луки та Матвія, Ісус провів своє дитинство у місті Назарет в Галілеї. Чоловік Марії — Йосип, з'являється в описах дитинства Ісуса, але немає ніяких згадок про нього надалі. Востаннє зустрічається згадка про Йосипа в історії згублення та віднайдення Ісуса в Єрусалимі. Ісусові батьки, так їх зве євангеліст Лука (Лк. 2:41), ходили щороку на свято Пасхи до Єрусалиму. Повертаючись разом із багатьма паломниками поділеними на групи із свята додому, батьки думали, що їх дитина йде в одній з тих груп. Проте, коли виявили, що Ісуса немає серед них, то повернулися його шукати. Малого Ісуса знайшли у Храмі і запитали:

Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.» Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. (Лк. 2:48–50)

АпокрифиРедагувати

Ранні християнські джерела, які включають апокрифічні писання, а також і писання ранніх Отців Християнських, кажуть, що він був вдівцем із 4-ма синами і дочками, коли він погодився бути обрученим з молодою сиріткою дівою Марією, яка чудом народилася батькам Йоакиму й Анні тоді коли обидвоє вже були в такому віці, що вже звичайно їм діти б не народилися.

Йосип зробив це з поважним ваганням через свій вік, але був слухняним на завдання, яке так зрозумів, що воно йому доручено Самим Богом. Його віра скоро була випробувана, коли стало ясним, що Марія — вагітна. Доброта цього надзвичайного чоловіка відразу стала видною, бо ж він вирішив не користатися зі свого права бути вільним від обов'язку далі доглядати за своєю нареченою (а її потім могли вкаменувати), а тихо послати її в таке місце, де вона могла б породити свою дитину в безпечності.

Коли він так вирішив то появився йому Ангол у сні (як сказав був Пророк Йоїл — 2:28) і сказав йому, що Дитятко в утробі Марії — від Духа Святого. І як відповіла Марія на провіщення Божого плану Архангелом так і Йосип погодився і від того часу був вірним опікуном і Матері й Дитятку, захищаючи їх і постаючи їм все потрібне для життя аж доки не впокоївся багато років пізніше.

Свято на честь Йосипа ОбручникаРедагувати

 
Гвідо Рені, Йосип з Ісусом (1635). Представлення Йосипа Обручника старим чоловіком походить від апокрифічного твору — Протоєвангелія Якова (розділи 9 — 10)[14].
  • 8 січня — разом з Пресвятою Богородицею прославляється її праведний Обручник й опікун Святий Йосип.

Празник наголошує на жертовності й готовності св. Йосипа і Діви Марії все вчинити, щоб виконати Божий задум, і ставить їх усім християнам за приклад, як за Божу справу треба бути готовим йти на край світу, забуваючи про себе.

У тропарі свята св. Йосипа названо верховним Покровителем Церкви Христової. У кондаку свята Церква нагадує вірним, що відважний Йосип, втікаючи з Пресвятою Богородицею і Дитятком Ісусом до Єгипту, оминув Іродового меча. Отож, просимо, щоб він нас, переслідуваних сатаною, які поневіряються пустелею цього життя, рятував від сатанинських підступів і охоронив од вічної погибелі.

ПриміткиРедагувати

  1. The Holy Bible, Santa Biblia, Biblia, Bíblia Sagrada, Света Библија, Bibbia
  2. Лука Є. 23 // Євангеліє від Луки
  3. Матвій Є. 16 // Євангеліє від Матвія
  4. а б в г д е ж и к л м н п р Souvay, Charles. St. Joseph // The Catholic Encyclopedia. Vol. 8. New York: Robert Appleton Company, 1910.
  5. Мт. 1:16. Архів оригіналу за 27 грудень 2014. Процитовано 9 лютий 2014. 
  6. Лк. 3:23. Архів оригіналу за 12 листопад 2013. Процитовано 9 лютий 2014. 
  7. Євсевій Кесарійський. Історія Церкви 1:7 та 6:31(англ.)
  8. Лк. 2:4. Архів оригіналу за 12 листопад 2013. Процитовано 9 лютий 2014. 
  9. Мт. 13:55. Архів оригіналу за 27 грудень 2014. Процитовано 9 лютий 2014. 
  10. Fiensy, David (2007). Jesus the Galilean. Gorgias Press. ст. 74. ISBN 978-1-59333-313-3.
  11. Мт. 1:18. Архів оригіналу за 27 грудень 2014. Процитовано 9 лютий 2014. 
  12. Мт. 2:20. Архів оригіналу за 27 грудень 2014. Процитовано 9 лютий 2014. 
  13. Ів. 1:45. Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 9 лютий 2014. 
  14. Розділ 9.7 рос. переклад

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йосип Назаретський